БлагБаз — Харьковский альманах

В 2007 году я организовала на страницах Литсовета, литературное объединение "Наш Харьков".Встретившись в реале с Харьковскими писателями и поэтами мы решили создать свое печатное издание. Проблемы были не только финансовые, в основном решали как назвать издание, под какой жанр отводить больше места, под какой меньше… В конце концов каждый выразил свое мнение, с чужим мнением соглашаться не стал, так все на этом и закончилось.

Но идея осталась. И мы с Цветковой Марией, детской писатеольницей и моеей подругой детства долгие два года работали над тем, что готовили к выпуску наше Харьковское, литературное, далекое от рекламы и доступное для талантливых авторов издание. 

Работа была долгой и трудной. Но вот, в марте 2009года вышел альманах, авторами которого стали не только чтлены союза писателей, но и простые авторы из сети!

У нашено альманаха появился сайт  "БлагБаз", 

И теперь, любой автор, разместив свое произведение на форуме этого сайта,может надеяться на то, что его напечатают в альманахе.А ведь каждый автор знает, как бы нибыл он популярен в просторах интернета, всегда хочется иметь свою книгу, которую можно поставить на полочку, оставить автограф, рядом со своим литературным произведением, полистать перед сном СВОЮ книгу.

Первые экземпляры отосланны авторам.Мы очень рады, что авторами стали не только Харьковчане, но и люди выехавшие за границу, Москвичи, Полтавчане…

Говорят сейчас стали меньше читать… быть может наш альманах немного поможет в том, что люди снова потянутся к книжным полкам?

 Начинается отбор для следующего альманаха.Сейчас кризис, и кто знает, может быть следующий журнал выйдет не так быстро, как хотелось бы авторам, но мы будем надеяться на лучшее! 

 

Хочется показать вам одно из произведений,попавшее в альманах

 Песня о Буратино

автор Евгений Кудряц 

В тесной хате папы Карло спит бедняга Буратино. Он уткнулся длинным носом в холст, рисованный на стенке, на котором аппетитно развивается дымочек от баранины варёной. А Тортила-Черепаха ключ заныкала в болоте, думала, что не узнают страшной тайны старой дверцы. Но любитель жирных пьявок — Дуремар — прохвост известный, всё подслушал и случайно эту тайну растрезвонил Карабасу-Барабасу-крохобору-негодяю и владельцу театра кукол. А Пьеро, ужасно блея свои гадкие стишочки, посвящённые Мальвине ей самой прочесть пытался.

У бедняги Артемона от такого завыванья разболелись сильно зубы. В это время наш приятель деревянный Буратино пробудился после спячки. В животе его урчало; он решил пойти учиться. Закусил от горя луком и поплёлся в направленьи злополучно-мерзкой школы. Шёл он с азбукой под мышкой, разноцветной от картинок. Тут возникли ненароком звуки музыки забойной… Его ноги развернулись и туда пойти решили, где веселье, смех и радость, а не нудная зубрёжка. Но на шару не пускали, а бедняга был без бабок. Тут малыш не растерялся и загнал крутую книжку, чтоб скорее представленье посмотреть и приколоться. Он уселся перед сценой в первый ряд, как самый главный. Вдруг услышал своё имя: Посмотрите, Буратино! Как мы рады тебя видеть! Весь народ попёр на сцену. Зритель был, конечно, тронут, хоть свистеть и громко топать очень сильно вскоре начал. Но недолго длились крики — Карабаса-Барабаса бедной публике несчастной случай выдался увидеть. Этот жлоб с огромной плёткой, на кривых корявых цырлах выкатился на подмостки: Это что ещё за лажа?!. Куклы боссу объяснили… Продолжайте выступленье, а тебя — кусок полена я с собой возьму, пожалуй, — моя печка не фурычит!. Но узнав от Буратино, что тот сын папаши Карло и живёт он в той каморке, где есть дверца непростая, толстый кукольный продюсер жрать чего-то передумал. Пожелав здоровья Карло и успехов в личной жизни, он подал мальчонке денег, — пять монет, — конечно, мизер! Буратино был в экстазе, — шутка-ли, ведь жив остался после этой передряги!
А судьба ему, злодейка, вновь подсунула подлянку: два бомжа — Лиса-Алиса и облезший Кот-Базилио заприметили бродягу. Раскололся он мгновенно. Мы умножим твои деньги! Будешь ты миллионером! (прямо МММ какой-то!). Но обули Буратино, отобрали его бабки и, не солоно хлебавши, он пошлёпал к папе Карло. По дороге вдруг Мальвина Буратино подвернулась. Она вздумала оставить театральную карьеру, а, короче, просто смыться от урода-Барабаса. Вскоре началась погоня, но злодеи проиграли. А Тортила-Черепаха ключик золотой вручила Буратино на храненье. Подошёл он к старой дверце и открыл её мгновенно.
Вот и всё, что мне известно о герое Буратино — незаконном сыне Карло, выстроганном из полена…
 

 

Прощавай, 11 клас!

Дійові особи.

Ведучі – 2 чоловіки
Школярі – 2 чоловіки
Першокласники – 3 чоловіки
Десятикласник
Злидарі – 2–3 чоловіки.
1-й ведучий
Все починають в школі 
заливисті дзвінки
В далекий шлях відчалюють вже парти.
Попереду крутіші будуть старти.
І посерйозніш будуть, все ж таки.

2-й ведучий
Диктовки, задачі,
Тріумфи і невдачі,
Параграфи, контрольні
І давнії віки,
То десь Дніпро загубиться,
З реакцієй хтось мучиться….
Все починають в школі 
заливисті дзвінки.

1-й ведучий
Все починають в школі 
заливисті дзвінки.
Дорогу до зірок і тайни океану.
Все буде це пізніше або рано
Усе попереду в нас друзі, а поки…

2-й ведучий
Аноди, катоди 
Хмельницького походи,
Пустелі і гори,
Ліс, ріки і піски
Хтось приклад забуває,
Хтось правило вивчає
Все в школі починають 
заливисті дзвінки.
Вальс у виконанні дітей студії бальних танців.

Слово надається директору школи.

1-й школяр 
У кожного в житті єдиний раз
Буває свій перший, свій пам’ятний клас
І книжки нові, і перший урок,
І перший заливистий шкільний дзвінок.
І перший учитель, що нас привітав.
Назавжди тепер вірним другом нам став.

Слово надається першій вчительці
Звучить пісня «Перша вчителька»
Чаклунко-осінь, зачекай, зажди,
Вертай в дитинство бабиного літа,
Учителько, ти в серці назавжди
В осінніх барвах і духмяних квітах.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Уроків неповторний дивосвіт,
Очей твоїх живе, зоріє згадка,
І нині вдячний шлють тобі привіт
Твої вчорашні хлопчики й дівчатка.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Пливе туман від росяних дібров,
Мережа-стежка, дітвора у школі
Учительку свою стрічає знов
І дзвоник будить клени і тополі.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Зірку осяйну, вчительку мою першу.

2-й школяр
Ми пам’ятаєм дзвоник той веселий
Що продзвенів тоді нам в перший раз,
Коли із квітами ми увійшли до школи
У свій найкращий в світі перший клас.

1-а школярка
З смішними косичками й бантом
Я гордо йшла у перший клас,
А поруч зі мною був тато
І всі поглядали на нас
В цей час неповторний і дивний
Заглянули в серце мені
Ті добрі та лагідні очі,
Що снились не раз уві сні.
Цей погляд відвертий і щирий
Я буду нести у життя
Спасибі вам, вчителько, мила,
Наставнице перша моя.

1-й першокласник
Як швидко настала прощальная дата
Як швидко прийшов розставання вам час.
І ви малюками були хлоп’ята.
Та дивимось знизу угору на вас.

2-й першокласник
Ми прийшли вас привітать.
І учитель разом з нами.
Хочемо тепер сказать —
Ми пишаємися вами.

3-й першокласник
Прийшла пора прощатись з партой школьной,
Підручниками, дошкой, рідним класом.
Зізнайтесь, зараз вам, напевно, больно
За школою сумуєте ви разом.

1-й першокласник
Зараз продзвенить дзвінок 
на останній ваш урок.
Вам бажає перший клас
В добру путь і добрий час.

1-й ведучий
Коли ви до зірок злетіте,
Зметнувши блакитне плам’я
Завжди ваш шкільний учитель
Буде незримо з вами.

2-й ведучий
Ви заново з ним відкрили
Для себе планету нашу.
І він дарував вам крила.
Окрилив він душу вашу.

1-й ведучий
Казка? Та ні, не казка.
Все пам’ять вам нагадала.
І те, як його указка
Чарівною паличкой стала.

2-й ведучий
І те, як відкривши підручник,
Ви наче відкрили ставні.
Учитель — він чародій.
І в той же час — наставник.

Слово надається класному керівнику.
Звучить пісня «Вчителька»
Вітер віє, мете хуртелиця,
Стежка із школи додому стелеться.
Як тебе шукати, де тебе знайти,
Звідки виглядати,
Де тебе знайти?
Приспів.
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб в кіно піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)

Скоро прийде весна, вибори пройдуть,
І мене після комісії до армії візьмуть.
Та я не буду листи тобі писати,
Бо ти будеш на помилки їх перевіряти.
Приспів.
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб в кафе піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)

Сонечко встає і димить трава,
Бачу стежку, де проходиш ти,
Вчителька моя, зоре світова,
Звідки виглядати, де тебе знайти?
Приспів.
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб в армію піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб кудась піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)

1-й ведучий. То що ми вас розвеселили?
А то ви трохи зажурились.
Ні з нами ви не заскучаєте.
Шкільних артистів зустрічайте!
Виступ десятикласників «Рекламна пауза»
Все життя ти лаєш,
І про славу мрієш.
Чуда ти чекаєш
І у казку віриш.
Пролетіли роки,
Наче й не бували
Та визнання трохи, 
І нема реклами
А без реклами ми самотні
Вас проводжаючи, не будем жорстокі.
Ось вам реклама
Про нашу школу
Краще за неї не буде ніколи.

У залі з’являються злидарі

Злидар.
Самі ми не тутешні, зубна щітка нам
не доступна, не дайте померти від карієсу!

Ведучий.
Ви хто?

Злидар.
Зі школи бізнесу. Ходимо по електричках, вчимося заробляти гроші. В електричці почули про вашу школу. Вирішили подивитися. Як у вас чисто, гарно, головне – сухо!

Ведучий.

Ну, що ж, гостям ми раді, слухайте і дивіться! (Називає адресу і номер школи). Де навчаються гарні, дуже гарні люди? Саме там, де звичайні люди.

Виходять гарні та ошатні учні.

Ведучий.
Все більше і більше молодих людей обирають нашу школу. Давайте послухаємо, чому?

Ошатні учні говорять за чергою. 
Таке відчуття, що душа танцює! 
Без неї відчуваю себе некомфортно, не в своїй тарілці.
Обалденна школа, я загалом намагаюся обирати все найкраще.
Навіть порівнювати ні з чим!
Вона підходить мені за стилем!
Коли я її не відвідую, я якось навіть починаю нервувати…
До неї можна ходити і ходити!
Це найкраща школа у світі!
Коли прийшла до школи, то я здивувалася, як такі молоді і веселі вчителя в змозі вправлятися з учнями, а наслідок перевершив усі очікування. Тепер я впевнена у своїх знаннях. Вони мене не підведуть.
Кожного разу, коли я приходжу до школи, ви знайдете у розкладі той урок, який вам потрібен. У нашій школі завжди гарна погода, та і вчителі відмінні.
Випускниця виконує пісню «Школярія».
Є на світі не скінчена
Не повторна сторона
Всім відома, всім відома —
В пам’яті завжди вона.
Забажає в таку бути
Пору ранню цю,
Сонечко тебе розбудить,
Поведе в школярію.
Школярія – там бувала ти і я,
Дзвоника мелодія кликала у клас.
Школярія – друзів, та міцна сім’я,
Не забуде нас – Школярія.
Там із крейди білі гори,
Сине море із чорнил,
Гомінливі коридори,
Довгі ковзанки перил,
В класах стенди і таблиці,
Дошки для писань,
Папки, книги на полицях,
Лабіринти запитань.
Школярія – там бувала ти і я,
Дзвоника мелодія кликала у клас.
Школярія – друзів, та міцна сім’я,
Не забуде нас – Школярія.
Школярія – там бувала ти і я,
Дзвоника мелодія кликала у клас.
Школярія – друзів, та міцна сім’я,
Не забуде нас – Школярія.

Відповідь випускників.

1-й ведучий.
Ти пам’ятаєш дитинство своє босоноге,
Стежки, що до школи тебе привели,
І перші тривоги, і перші щасливі дороги,
І тих, хто за руку повів у світи.

Про вчителя моє найкраще слово,
Як про людину дану всім від Бога,
Бо все добро так щиро в серці світить,
Найкращому створінню – нашим дітям.

2-й ведучий
Учитель! Що в імені цьому?… Відкрийте!
Тут погляд твоїх і моїх оченят.
Учитель! Він друг назавжди… і мрій тих,
І років шкільних не повернеш назад.

1-й ведучий.
Згадай! Скільки прощених нас, не забутих…
А вийшли із школи і стали людьми,
Бо перші у світі свої інститути
Ми тут починали малими дітьми.

2-й ведучий.
Тож серце хай б’ється у вас без упину,
І кожен з нас знайде дорогу сюди,
Бо бачили в нас ви і доньку, і сина…
Ви просто щасливими будьте завжди!

Лунає останній дзвоник. Увесь зал співає пісню на мотив пісні з к/ф «Розыгрыш» «Когда уйдем со школьного двора».
А ми йдемо зі школи назавжди
Під звуки нестаріючого вальсу,
Нас, вчитель, до дверей ти проведи,
Застережи від лиха і біди.
І знов навчай, і знову розставайся,
А ми йдемо зі школи назавжди.

Для нас відкрита школа повсякчас,
Тому слова прощання не для неї.
Та як забути свій веселий клас
Й кохання перше, що прийшло до нас.
Хоча життя – лише вперед дорога,
Для нас відкрита школа повсякчас.

О, школо — скільки добрих почуттів,
Які забуть, відкинути несила.
Твій голос надривався і тремтів,
Та ти додому радісний летів…
Якщо ж удача раптом полишила, –
О, школо — скільки добрих почуттів.

Закінчення уроків не бува,
І кожний з них для нас дорогоцінний.
Утверджуй на життя свої права,
Воно питає й з істини збива…
Та рішення знайди ти неодмінно —
Закінчення уроків не бува.

А ми йдемо зі школи назавжди
Під звуки нестаріючого вальсу,
Нас, вчитель, до дверей ти проведи,
Застережи від лиха і біди.
І знов навчай, і знову розставайся,
А ми йдемо зі школи назавжди.

13 сценарій останнього дзвоника. Пісні на останній дзвінок.
Сценарій свята «Останній дзвінок» для 11-го класу.
На початку свята лунає пісня у виконанні дев’ятикласниць «Твої очі». 
Ведучі.
1-й. 
О юність, юність, молода, барвиста, 
Напоєна мільйонами сонців! 
О юність радісна, весела, промениста, 
Як я люблю твій водоспадний спів!
Захочу я — вплету у русі коси 
Усі ромашки з польових доріг, 
Захочу я — і вип'ю усі роси, 
Що впали діамантами до ніг.
2-й.
Захочу я — царівною ітиму 
В моїх лугах, де впав свічадом став, 
Захочу я — русалкою плистиму 
Між білосніжних лілій і купав.
О юність, юність, молода барвиста! 
Я зшию шати з листя запашні 
І нанижу калиноньки намиста, 
Щоб уклонялись ясені мені. 
(Л. Забашта)
 (Лунає музика, і входять випускники)
2-йІз року в рік уже десятиліття
Містечко, місто, селище, село
Веселим сміхом, квітами барвисто
Вітає друзів всіх шкільний дзвінок.
1-й
В пронизливім та ніжнім передзвоні
«Дитинство» — чую —, «де ж це ти постій!»
Воно уходить…Ні, воно тут в школі
Воно в малечі, а уход це твій.

1-й Дорогі випускники! Сьогодні для вас пролунає особливий дзвінок, він не схожий на ті дзвінки, котрі ви слухали раніше. Цей дзвінок для вас — рубіж між дитинством і дорослим життям. І зараз ви почуєте напутні слова від тих людей, які проводжають вас у доросле життя.
Звучить пісня «Шкільний дзвінок» (музика В. Уманця, слова К. Дрока).
Дзвінок веселий у дворі 
Залився голосно й завзято, 
І розлетілись школярі 
За парти, наче пташенята.
Дістали з ранців книжки враз, 
Затихли всі розмови й жарти. 
Ввійшов учитель в світлий клас 
І на стіні розвісив карту.
І в урочистій тишині 
Здалося учням в ту хвилину, 
Що то не карта на стіні, 
А вся безмежна Батьківщина!
І їм висотний шлють привіт 
Карпатських гір вершини білі 
І хлюпають за небозвід 
Ланів безмежних жовті хвилі.
У всі кінці прослався шлях… 
І скрізь, куди не гляньте, друзі, 
Дзвенить у праці і піснях 
Життя на ріднім виднокрузі.
І від ясної теплоти 
Всі мрією були зігріті:
Любить цю землю й берегти — 
Вона одна така на світі!

(Слово надається директору школи, представникам адміністрації, гостям і т. ін. Під час виступу лунає музика).
Бременські музики – вистава, що приготували випускники. 
Діючі особи.
Принцеса (випускниця 11-го класу.
Трубадур (випускник 11-го класу
Бременські музики
Сищик
Бродячі актори (учні 1-го класу)
Король
Придворні (батьки випускників)
Ворожка
Народ (усі запрошені, гості і учні)
Ведучі (2 учня, 1 дорослий, учитель)
Реквізит: королівський замок, карета (візок), віз із прикрасами, балкон біля королівського замку, трон, гітара для Трубадура, квіти, кульки і т. ін.
1-ша дія
Це відбулося давним-давно. У той час жили на білім світі нерозумні королі, чудові принцеси, страшні лісові розбійники і веселі трубадури. У ті часи трубадури блукали шляхами, співали пісні та влаштовували веселі вистави, які народ дуже любив. 
Одного разу вранці по дорозі, що веде до королівського замку, з’явилася яскраво розмальований візок, у ньому сидів веселий Трубадур, разом з ним їхали його вірні друзі. Усі вони були бродячі актори і за випадковою випадковістю – випускниками нашої школи.

(Виїжджає візок із Трубадуром і друзями. Віз зроблений зі звичайного возика. На возику роблять коло почесті та покидають сцену).
Віз в’їхав у ворота королівського замку. У вікнах замайоріли цікаві обличчя придворних. Відусюди до замку збігалися люди. Усі раділи заздалегідь веселій виставі.
На балконі з’явився Дурний Король і прекрасна Принцеса, яка теж за несподіваною випадковістю виявилася випускницею нашої школи, і … вистава почалася. 
Школо моя.

Програш.

Школо моя, я ніколи тебе не забуду,
Школо моя, ти домівка в дитинстві була,
Школо моя, ти не знаєш, як всі тебе люблять,
Школо моя, мов за руку, в життя повела.

Приспів.
Мов сонце, світи, моя школо!
Дитинства мого дивний край.
Те бе не забуду ніколи
І ти мене не забувай!

Школо моя, ти є перша свята альма-матер,
Рідна моя, ти надійний в житті оберіг.
В серці навік та любов до людей, що дала ти,
Совість і честь, і початок з пройдешніх доріг.

Приспів.

Наприкінці вистави сталося саме неймовірне. Очі Трубадура і Принцеси зустрілися, і вони, звичайно закохалися один в одного. Принцеса зойкнула, юнак похитнувся, а Король, як побачив усе це з балкону, заголосив на акторів.
– А нумо, пішли звідси! Нічого тут робити! Швидко йдіть! Забирайтеся, я вам кажу! Геть! Вартові та Король кинулися виганяти невдачливих акторів (виганяють). І друзям нічого не залишалось іншого, як тільки убиратися по добру-по здорову і чим швидше, тим краще.
Вечоріло. А тим часом у замку нудьгувала прекрасна Принцеса.  
Співає пісню «Випускники»
Колись давно, у перший раз,
Прийшли ми в школу в перший клас.
В навчанні швидко линув час,
Став випускним тепер наш клас!
Випускники контрольні пишуть,
Випускники білети вчать.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Невтомно клас до знань вели,
Любов до всіх нас зберегли.
За все ми щиро вдячні їм,
Учителям усім своїм.
Випускники контрольні пишуть,
Випускники білети вчать.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
У невідомий досі світ,
Хтось поведе свій зореліт,
Хтось побудує дивний храм,
Та незабути школи нам!
Випускники контрольні пишуть,
Випускники білети вчать.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Вранці по лісовій дорозі проїжджав у кареті Дурний король. (Король везе возик, зробивши коло, уходить).
І раптом із лісу залунала жвава розбійнича пісня. (свист, вибігають розбійники, лунає пісня «Американці»).
А потім із лісу з’явився Трубадур.
Трубадур (сумно):
Ось і скінчилася чудова шкільна пора. 
Попереду в нас іспити. Невблаганно іде час, відраховуючи секунди, хвилини, місяці роки…
Здається, що це було дуже давно, коли ми боязко і невпевнено увійшли в перший клас.
Тоді для нас усе було уперше: перша вчителька, перше прочитане слово, перший дзвінок, перші радощі та засмучення.
(Піднімаються випускники і говорять слова).
Випускники, промовляючи куплети по черзі.
Прощай, моя школо! Прощай, альма-матер науки! 
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай! 
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки, 
Шляхи перед нами—найкращий із них вибирай!
Напутнєє слово учителя, строгість і ласка, 
Бажання сягнути в науці найглибших глибин, 
А в серці лишиться і мамина пісня, і казка, 
І злети найвищі до геніїв мислі вершин.
Над ріками юні, що нас з пелюшок напували,
Де в росах і травах ще наші лишились сліди, 
Ми вчительку рідну, мов неню, сердечне кохали
Й самі визрівали, немов яблуневі сади.
Як сонце з-за лісу викочує коло червоне, 
Ми дивимось мовчки на плеса прозорі води, 
Та в наших серцях — любов, наче море бездонне, 
Коли нас вже кличуть у далеч життя поїзди.
То білі лебідки чи наші дівчата виходять, 
Живії Джоконди з одинадцятого класу, либонь, 
Земля їм хлюпнула такої чарівної вроди, 
Дала для сердець батьків благородний вогонь.
І ми клянемося… Хай клятву почують цю води, 
Це сонце червоне, земля, що нам сили дала:
Нестимемо серця ми на рівні свойого народу, 
Бо школа ростила усіх нас на славні діла.
Прощай, наша школо! Прощай альма-матер науки! 
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай! 
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки, 
Шляхи перед нами — найкращий із них вибирай!
Трубадур: Шкільна пора вже у минулому. І ось сьогодні пролунає для нас останній шкільний дзвінок.
Ми із сумом озираємося на прожиті роки, що подарували нам багато гарного, що зробили нас розумнішими, кращими.
Випускники.
Остання чверть, весняна чверть,
В руці завмирає крейди шматок.
На дошці шкільній ми старанно креслим
Парболи наших надій і тривог.
Весняна чверть, це чверть остання
Спасибі вам, наші учителі.
За ваш дарунок добра і знань
За те, шо відкрили серця нам свої.

(Слово надається першій учительці наших випускників).
А Трубадур разом з друзями вирушили до королівського замку, де їх чекала Принцеса, на бенкет. 
І коли заграла весела музика, весь замок пустився танцювати.
Виконується танок, наприкінці танка Принцеса і Трубадур утікають).
І ось наприкінці балу Трубадур Принцеса вирішують убігти, щоб його Величність Король не зміг примусити Принцесу навчатися по закінченні школи.
(Гучніше грає музика, Король сідає на трон і засинає).
2-га дія.
Одного разу Дурному Королю наснився жахливий сон. Його Величності снилося, що його донька убігла. 
Коли король проснувся, виявилося, що його єдина спадкоємниця престолу дійсно убігла із палацу. Почався жахливий переполох…
(Дії короля обграються, він шукає принцесу, дивиться, чи нема її під троном, кричить «Сищика до мене!»).
І ось тут перед королем з’явився геніальний Сищик.
Король:
Велика королівська нагорода чекає на тебе, Сищику, якщо ти відшукаєш втікачку і повернеш її до палацу. Негайно відправляйся по слідах бременських музик і приведи мою доньку до палацу! Зараз же!
А друзі-музики у цей час влаштували привал біля річки. І тут на березі річки з’явилася Ворожка. Хто бажає упізнати свою долю? Що було, Що буде, всю правду розповім, нікого не обдурю. А ну ж бо, хто сміливий? Підходь! Напророчу майбутнє. (Підносить на гілці рожеві серця і сині зірочки з пророцтвами для випускників, вони зривають і читають те, що їм випало).

Ворожка:
Все буде в житті і свята і розлука
І сонце, і грім… пам’ятайте друг друга.
До школи ви стежку не забувайте.
Своїх вчителів із святами вітайте.
Але тут, тільки-но Ворожка зникла, геніальний Сищик знайшов Принцесу, схопив її та умчав.
А щоб їх важко було наздогнати, Сищик влаштував нашим випускникам справжнє випробування.
Сищик: 11 років тому, коли ви уперше прийшли до цієї школи, ви були дуже маленькими, дурними, тендітними або зачіпистими, плаксіями або всезнайками. Усі такі різні, несхожі один на одного, але все ж таки нам тут вдалося виявити ваші майже точні копії. І нам здається, що вони схожі чимось на вас, колишніх першокласників, тільки ви зараз біль дорослі. Так ось ваше випробування: ви повинні відгадати, на кого з вас схожий цей хлопчик за словесним портретом. Упораєтесь із завданням, допоможете Принцесі і Трубадуру. 

(Виводить по черзі першокласників. У них на груді перевернуті таблички з іменами, в руках – машинки, ляльки, м’ячики тощо). 

Що ж, із завданням впоралися, своїх випускників школи треба знати в обличчя.
Адже, на щастя Сищика, замок Короля був поблизу, і Принцесу, яка плакала, замкнули у палаці.
Дурний Король, щоб втішити свою доньку, обіцяв їй, що невдовзі до них в гості приїдуть іноземні співаки.
А вранці Його Величність Дурного короля розбудили гомін, крики та регіт, що лунали на майдані перед палацем. Це були бродячі актори. Їм слово.

(1-й клас говорить слова для випускників).

Запросити відомих іноземних гастролерів запропонував Королю геніальний Сищик. Але Король не очікував, що вони приїдуть так швидко.

(9-й клас виконує пісню на мотив «Халі-галі»).

Чи треба казати, що у вигляді запрошених знаменитостей до палацу з’явилися наші давні знайомі, яких ніхто не впізнав, навіть Принцеса. Вірні друзі намагалися приспати пильність короля та співали на іноземну манеру. 
(Пісня»Ау-ау»).
Тому ніхто не помітив, як Трубадур прослизнув до палацу і викрав свою кохану. Чарівна Принцеса разом з Трубадуром згодилась залишити свою улюблену школу і вступити вчитися до університету, ну принаймні до технікуму. А їхнім друзям, бременським музикам, нічого іншого не залишалося робити, як побажати всього найкращого учням нашої школи. 

Наш старший клас,
Дорослий клас,
Ми хочемо, щоб ви сьогодні
Молодшим дали свій наказ,
Як жити їм у нашій школі.
Ми побажання занотуєм,
Усі недоліки врахуєм.
Ми будем слухатися вас,
Тож промовляйте свій наказ!

(Випускники читають НАКАЗ учням та вчителям).
Лунає пісня «Альма-матер» (музика Ю. Філатової, слова 3. Кучерявої).
АЛЬМА-МАТЕР 
Ти стоїш, альма-матер, 
Між високих будинків, 
Непомітна чужим, 
Але рідна мені. 
Я пройду ще багато— 
Світ навколо великий, 
Та ніколи тебе Не забуду, о ні!
Приспів:
Будь зорею мені, 
Альма-матер моя. 
Як маяк вдалині, 
Ти сіяєш мені. 
Я втомлюсь від доріг, 
І щоб сили знайти, 
Стати дай на поріг, 
Знов до тебе прийти.
Приспів.
Я тебе не забуду, 
Нас любов поєднала, 
Хоч забрали літа 
В небеса журавлі. 
Вчителі мої любі, 
Мов рідня, мені стали, 
Ви навіки мені 
Дорогі, вчителі.
Приспів.
А як весни квітують 
І пташки, наче діти, 
Коли травень цвіте, 
Лине пісня моя. 
Ти навчила святую 
Рідну землю любити, 
І навіки в мені України ім'я.

Сьогодні ми – випускники

Це свято традиційно починається з лінійки, виступу завуча-організатора, директора школи і гостей. Потім слово передається ведучому.

Ведучий.
Дорогі наші випускники! У вас сьогодні урочиста подія. Саме сьогодні останній дзвінок сповістить вам, що ваше дитинство скінчилося і починається доросле життя. 
Нехай буде багато щастя, кохання, посмішок, радощів. І зовсім трішки сліз, розчарувань. Нехай кожен з вас знайде себе у хорошій і потрібній справі, щоб можна було безбоязно дивитися у майбутнє. І зараз я передаю слово десятикласникам, для яких останній дзвінок продзвенить через рік.

1-й читець.
От він прийшов останній шкільний день.
А травень –чарівник, дивіться самі.
Таку дарує запашну цвітень
З барвистими і ніжними квітками

2-й читець
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.
Перший крок він сміливий,
Він — дорога у світ
Результати важливі
Шкільних прожитих літ

3-й читець
Він проводить у входу
У безмежність доріг.
У будь-яку погоду
Проведе за поріг.
Він стрімкий, він нестямен
Він — трамплін у життя
Він сигналить початок
Наших мрій відкриття.

4-й читець
Скільки в нім хвилювання
В далину кличе звон
Гіркота розставання і надій
Сподівань, мрій мільйон.
Під дощем чи у спеку,
Та в відведений строк
В школі кожной весни
Є останній дзвінок.

Звучить фонограма пісні «Когда уйдем со школьного двора»

Ведучий.
А зараз ми запрошуємо на сцену винуватців свята – випускників.

1-й читець.
Відзвеніли шкільними дзвінками,
Десять років всі уроками пройшли,
З того часу як прийшли ми малюками,
А тепер ми вже — випускники.

2-й читець.
Школа нас вела дорогой знань.
Став міцним і дружним класний круг.
І завжди був поруч разом з нами
Шкільний наш учитель — кращий друг

3-й читець.
Як хочеться пройти по коридорах,
Почути шепіт, перемоги скрик.
Зібрати квіти у велику гору
І кинуть їх учителю до ніг.

Ведучий.
Звичайно, ви всі зрозуміли, що настав час вітань учителям.

Випускники зачитують привітання вчителям.

Директору школи.
Директор школи — фігура центральна
Як кажуть в народі — всьому голова!
Директор на місці — то й школа у шані
І як він скерує — так підуть діла!
Тож прийміть особливе найбільше вітання
Вітаємо директора з різних боків,
Бо він і учитель, господар і нянька
І педколективу, і учнів, й батьків.

Завучу.
Щасливий директор — коли в нього дружні,
Розумні і мудрі замісники.
Всі завучі в школі — опора надійна.
Як Всесвіту давнього ті три кити.
Отож ми сьогодні окремо вітаємо
Тих, в кого турбот, крім уроків, гора!
«Спасибі» нам треба сьогодні сказати,
Вклонитись їм низько, прийшла вже пора!
Привітання першій вчительці читають по черзі всі випускники класу.
Було це неначе вчора
Прийшли ми у перший клас
І Вас вітали хором
Любити вчились Вас
Було нам всього по 6 років
І звали нас всі "малюки"
Робили ми перші кроки
Навчаючись залюбки.
До успіхів було далеко
Нам заважали балачки
І виявилось — ой нелегко
Писати палички й гачки!
Та віру в усіх Ви вселяли
І заспокоювали мам
Було — і нас розвеселяли
І витирали слізки нам.
І поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці
Вже нас контрольні не лякали
Від Вас ми чули "молодці".
Було нам цікаво писати й читати
Розвязувать вправи було до душі
Раділи Ви, матуся й тато
Коли ми виразно читали вірші.
Ви до нашого рідного слова
Прищепили повагу й любов
Ви навчили нас рідної мови
Щира дяка Вам знову й знов.
За нас були спокійні мами
Усі минулії літа
Ділили завжди Ви із нами
Навчання, працю і свята.
Ви нас навчили чесно жити
Єднатися в нелегкий час
Ми класом почали дружити
З'явились справи спільні в нас.
Ми полюбили фізкультуру
Росли й міцніли з кожним днем
Збирали ми макулатуру
Було в нас свято не одне.
У дні народження ми з вами
Ділили ласощі на всіх
Пекли торти нам наші мами
Пісні звучали, жарти, сміх.
А наші походи до бібліотеки?
Бо ми ж полюбили читати книжки
Про нинішній час, про події далекі
Бувальщини, оповідання і науки.
А концерти у залі шкільному
Цирк, театр? Як цікаво було
Ми в ці дні не спішили додому
Скільки років потому спливло.
Останнє нині в нас побачення
Нам сумно розлучатись з Вами
І просимо у Вас пробачення 
Ми найщирішими словами.
За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк,
А хтось одержував двійку,
Вступав із товаришем в бійку,
Базікав часто безупинно,
Та Ви прощали нам провини.
Для нас Ви були друга ненька
Жаліли щиро нас маленьких
І нашим мамам завжди радо
Давали добрі Ви поради.
Скажіть, де маємо знайти такі слова,
Щоб побажати щастя-долі, удачі і добра?!
Розцілувать Вас доволі
Бо ж прощання прийшла пора.
Прийміть же ще раз привітання — найпалкіші,
А з ними побажання — найщиріші —
Добра, поваги, злагоди, любові,
Багатої на щастя долі.
Перша вчителька говорить випускникам напутні слова.

Учителю історії
Усі великі історичні дати
Не переплутати, іще й запам'ятати
І повернутись у минулий час.
Дізнатись: що там трапилось до нас?
До наших пращурів зробити певний крок
Всім допоможе нам історії урок
Учителю хімії
З вами з’їли ми солей різнобарвних пуд
Ви цінили завжди наш нелегкий труд.
Ніяких реакцій не було під час.
Ви нам помагали, не сварили нас
А без химії тепер в світі — нікуди.
Носим сукні ми з нафти
П'ємо компот з води.
І таблиця всім відома, 
потихесеньку зроста.
Знати хімію — всім треба, 
хоч наука й непроста.

Учителю іноземних мов.
Можемо німецькою друзів привітать,
Можемо англійською ми пісні співать.
Будем ми і далі мови ці вивчать.
Вам за мовний подвиг будем дякувать.

Учителю фізкультури.
Олімпійські надії ви зростить з нас намагались.
Подивіться-но на хлопців — 
Недаремно ви старались.
Хай вони іще орлята,
В перспективі же — орли.
І шкільні наші рекорди
Перевершити змогли
А дівчата — подивіться — 
Як стрункі і граціозні
Аеробікой і йогой
Всі займаються серйозно.

Учителям праці
Тільки праця на людину 
Змогла мавпу обернуть
І майстринями й майстрами
У житті ми можем буть

Ведучий.
А зараз наших випускників хочуть привітати першокласники. Подивіться на малюків, випускники. Ви були саме такими одинадцять років тому.

Звучить фонограма пісні «Не крутите пестрий глобус», під неї танцює молодша група ансамблю танцюристів. Потім на сцену вибігають першокласники.

1-й першокласник.
Особливі ми хлоп’ята
Ви ж нам наче старші брати.

1-ша першокласниця.
В нас маленькії косички
Ви ж нам старшії сестрички

2-й першокласник.
Ви уже дорослі стали,
А колись багато раз
Стать великими бажали.
Така мрія є й у нас.

2-га першокласниця
Набрались не зразу сили
Крихітками попервах
Вас в дитяслі приносили
І гойдали «А-а-а»

3-й першокласник.
Літ одинадцять назад 
Вас водили у дитсад.
І було так прикро вам
Від наказів ваших мам.

3-тя першокласниця (Імітуючи маму).
На дорогу не ходіть,
Там машина може збить.
Шарф затягуйте потуже
І не бігайте в калюжах.

1-й першокласник.
Тих не можна ціла злива
Все що хочеться — шкідливо
Та тихенько — все можливо
І живем тому —щасливо.

1-ша першокласниця
Ми чудово розумієм,
Як вам важко у цей час.
За вікном весна буяє,
Та екзамени у вас.

2-й першокласник.
Будуть кликать прохолодой
Тихий ліс і гладь ріки.
Не піддайтеся спокусі
Ви тепер — випускники.

2-га першокласниця.
За ці роки в нашій школі
Ви провчилися доволі.
Ми бажаємо вам стараться
Скласти іспит на дванадцять.

Ведучий.
Дякуємо малюкам за теплі слова, а зараз відповідне слово випускників.

Випускник.
Дорогі найменші мешканці нашої школи! Першокласники! Як швидко облетіли аркушики календаря, по’єднавши весну та осінь. І ви вже не неспроможні галенята, яких ми проводжали 1 вересня в школу. Ви вже дивитеся на світ свідомо і впевнено. Щасливої дороги, дорогі хлопчики і дівчата. Дякуємо вам за лагідні слова, що ви сказали на нашу адресу.

Випускниця.
Сьогодні ми прощаємось зі школою, у ній залишаєтесь ви – її сьогодення та майбутнє. Тому всі шкільні традиції передаємо вам. Нехай завжди живуть у нашій школі щастя пізнання, радість спілкування, атмосфера кохання і творчості.

Лінійка закінчується піснею «Шкільний дзвінок»

Коли осінь чарівниця 
золотом прикрасить все
Із шкільного двору вітер
Дзвін веселий донесе.
Кличе малюків до школи 
Він у цей чудовий час.
Вчитель їх веде за руку.
Перший раз у перший клас.
Приспів.
Дон-дінь дон,
Дзвенить шкільний дзвінок.
Кожний впізнає цей голосок.
Дон-дінь дон
Ця пісенька луна.
В світлий клас запрошує вона.
Легко може вгамувати
Дітвору шкільний дзвінок
Він покличе всіх за парти
На захопливий урок.
Але пройде трішки часу,
Знову творить він дива.
За його дзвінким наказом
Наша школа ожива.
Приспів.
В ніжних променях весняних
Засумуємо на мить.
І для когось-то востаннє
Шкільний дзвоник прозвучить.
Діти, наче пташенята,
Розлетяться, хто куди
Але пісеньку дзвіночка
Пам’ятатимуть завжди.
Ведучий.
Усі слова сказані. Настав час останнього дзвоника. Право дати останній дзвоник надається

Випускник і першокласниця дають останній дзвінок. 
Малюки вручають випускникам квіти і ведуть їх за руку до школи.

Ми бажаємо щастя вам!

Зал яскраво освітлений. Мелодії лунають тихо. Випускники, їх батьки і гості вечора займають свої місця. Перші ряди вільні. Лунає позивний.

Увага всім! Під мелодію на сцену виходять ведучі: дівчина у вечірній сукні, юнак у строгому костюмі.

Ведучий
Добрий вечір, дорогі друзі! Ми раді привітати вас на нашому святі! На найочікуванішому, найчудовішиму святі для школярів усіх поколінь. На нашому випускному вечорі!

Ведуча
Сьогодні випускникам будуть вручені атестати про закінчення нашої школи. Ця подія радісна та сумна одночасно. Радісна, тому що (указати кількість) наших випускників вступають у самостійне життя, а сумна, тому що вони сьогодні прощаються зі школою.

Під звуки урочистої музики і оплески присутніх в залі входять учителі з квітами, у супроводженні тих самих випускників. Першим іде директор, потім його замісники, вчителі.

Ведучий
Друзі! Від усього серця раді привітати на сьогоднішнім вечорі нашого шановного (П.І.Б), протягом … років беззмінно прибуваючого на чолі нашої школи. Вітаємо любих нашому серцю вчителів!

Ведуча
Дорогі педагоги, любі наші випускники, шановні батьки, давайте привітаємо почесних гостей нашого вечора!

Ведучий і ведуча по черзі представляють під оплески зала учителів, гостей, що заходять. Усі, хто увійшов, займають перші ряди залу для глядачів.

Ведучий
Дорогі випускники!
Все в вашу честь
Любов і ніжність
Розкоти грому в синеві
Клич кораблів, цвітіння, свіжість
І мир на сонячній землі.

Ведуча
Все сталось так, як ви хотіли,
І от прийшов бажаний час.
Дівчата, як лебідки білі,
Костюми юнаки наділи
Всі квіти й музика для вас

Виступ хореографічної групи.

Ведучий
Друзі! Ми раді повідомити усім присутнім, що випускні іспити пройшли успішно для усіх випускників.

Ведуча
Запам’ятайте цей день! Запам’ятайте цю годину! Запам’ятайте ці хвилини! Запам’ятайте цю мить!

Ведучий
Зараз відбудеться велике таїнство – вручення атестатів випускникам 200… року.

Ведуча
Слово для зачитання наказу по школі надається заступнику директора по навчальній роботі (П.І.Б.). Почесне право вручити атестати надається директору школи (П.І.Б.)

Урочисте вручення атестатів, грамот і т. ін.

Ведучий
Слово для привітання випускників 200… року надається (п.і.б.) – представнику районної адміністрації.

Виступи короткі – не більше, ніж 5–8 хвилин. Тим, хто виступив, випускники дарують квіти.

Ведучий
На адресу педагогічного колективу школи надійшли привітальні факси і телеграми.

Зачитує дуже стисло, щоб не було стомливо, найбільш цікаві, значимі. Якщо їх багато, то деяких адресатів просто перераховує. 
На сцену вибігають першокласники і виконують шкільні частівки.

1..Я в учителі піду,
Нову методику зроблю.
Буду гарно працювати
Діточкам знання давати.

2.Та ти, що , Даринко!
Тобі ж це надокучить.
І з такою зарплатнею –
Голод враз замучить.
3.Якби я міністром став,
Дипутатамв би сказав:
Скільки битись можна вам?
Заплатіть учителям.

4.Дяді міністри! Мої ви голубчики,
Хочу я вас попрохать:
Повикидайте з програми хоч трішечки,
Дайте ви дітям поспать.

5.В книгу Гінеса з рекордом
Не потрапила ще я,
Хоча можу на уроці
З’їсти стоцукерок я!

6. Непогано би рекорди
На уроках встановлять,
Щоб щоденником матусю, 
І татуся не лякать.

7. Мій товариш сидить, пише,
Дуже він старається.
На 5 балів написав —
На 7 не получається.

8. А мені навчатись добре
бракує сміливості.
От би виграть в лотерею
Атестата зрілості.

9.Подзвонив дзвінок з уроків
І я сходами промчав.
Вниз дивлюсь, а там директор
Мною збитий вже лежав.

10. Повідомлення для Вас,
Наш міністр освіти.
Від шкільних щоденних мук
Ми ще не привиті.

11. Хай міністр здоров’я
Розробить вакцину,
Щоб достатньо стало сили
В кожноїй дитини.

12. Щоб уроки ми сприймали,
З пам’яттю проблем не мали.
Після школи на гуртки
Ми ходили б залюбки.

13. Вдома мамам помагали
І ДЗ не забували,
На мульфільми й відпочинок,
Щоб знайшлася хоча б година.

14. І ходить на тренування
Кожен тепер мусить,
Бо портфель такий важкучий
Спину вже замучив.

15. Герої ми усі завзяті
Це зрозуміло всім само.
Шкода не вміємо писати, —
Тому автограф не дамо.

16. Навчатись на відмінно
Ми будемо віднині.
Батькам своїм на радість,
На славу Україні!

Ведучий
О, вчителе! З тобою разом,
Пройшов я всі дороги знань!
Від математики до мови,
В країні лексики й рівнянь.
В країні формул, знаків, слів,
Так сильно той вогонь горів!

Вогонь пізнання і наук,
Й моїх важких щоденних мук,
Коли знання я здобував
І відпочинок забував.

І цей вогонь продовжує горіти
Знаннями й силою мети
До чого вчили мене йти.
Цього я вже ніколи не забуду
І буду в сердці берегти.
І буду згадувати всюду
Тебе,я,вчителю,завжди.
Лисенко Богдан

Ведучий
З напутніми словами випускникам зараз виступлять учителя школи.

1-й учитель.
До поки сонце світить з висоти,
Щебечуть птахи, зацвітають квіти,
Ми Вам життям бажаєм твердо йти,
І днем грядущим від душі радіти!

2-й учитель
Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнання вінчають!

3-й учитель
Якщо сили в дорозі покинуть,
Рідний дім, рідну школу згадайте…
Хай сюди всі думки ваші линуть —
І до нас ви частіш завітайте!

4-й учитель
Нехай у домі вашім завжди буде світло,
Хай люди усміхаються привітно,
Нехай земля квітчає шлях до школи!
Здоров'я вам, надії та любові!

5-й учитель
А ще вам — довгих літ і море квітів,
Хай кличуть вас осяяні дороги.
Сміливо йдіть, наші дорослі діти,
В шляхи життєві від шкільних порогів!

У виконанні вчителів лунає пісня, акомпанують два гітаристи.

Повертайтесь до рідної школи,
Повертайтесь в будь-який час
Вона вас не забуде ніколи
Двері завжди відкриє для вас.

І обійме, як мати дитину
До своїх, пригорнувши грудей,
Адже мати однаково любить
І малих, і дорослих дітей.

Повертайтесь до рідної школи,
Щоб в дитинство своє зазирнуть,
Щоб, хоч в пам'яті роки минулі
На хвилинку назад повернуть.

По закінченні виступу випускники дарують учителям квіти

Ведучий
Зараз, доки готується наступний виступ, я хочу поставити декілька запитань нашим випускникам і учителям.

Зал освітлений. Ведучий сходить в зал та звертається до вчителів, випускників, глядачів.

– Ваш найулюбленіший предмет?
– Улюблений педагог?
– Ви президент: ваш перший наказ?
– Назви кількість двійок, отриманих у школі.
– Назви вчителя, на якого хочеш бути схожим.
– Хто з ваших учнів прославить професію? 
 – Назвіть дівчат зі школи, на тлі яких мерхне Памела Андерсен і інші світові красуні.
– Припустимо, знімають другу серію фільму «Маска»: хто настільки артистичний, комічний і непосидючий, що спроможний затьмарити славетного героя Джима Керрі?
– Назвіть прізвища випускників, які можуть заявити про себе країні та всьому світу.
– Що ви хочете побажати випускникам?
– Що ви хочете побажати вчителям?

Ведуча.
Увага! Увага! Наші випускники наполегливо просять слово.

1-й випускник
Суворим і лагідним, мудрим і чуйним,
Тим, хто учора із інститутів,
Тим, у кого сивина на скронях біліє,
Хто нудьгувати ніколи не вміє.

2-й випускник
Тим, хто пізнати добро допоміг,
Тим, хто відкрив для нас тайни доріг,
Тим, хто нам крила дарує щодня,
Тим, хто відкрив нам жагу пізнання

3-й випускник
Тим, чия праця важка, непроста,
Тим, чиє слово добром пророста,
Тим, хто відкрив нам науки світання
Наші святкові і щирі вітання!

4-й випускник
Ми любимо ваші цікаві уроки,
Хоч з нами буває немало мороки,
І вчительське серце частенько у герці,
Бо неслухи сиплять густесенько перцем.
І кліпають потім провин оченята,
А вчителя честь захищають завзято.

5-й випускник
А вчитель справжнісінький факел знання
Їх також сумлінно черпає щодня,
Щоб учні ловили кожнісіньке слово
Багато цікавинок в нього готових.
Сім коробів треба, немов в циркача,
Щоб учень з уроку не дав «втікача».

6-й випускник
Хай буде слово вчителя завжди
Святим і чистим на землі,
Нехай до нього як до правди
Ідуть великі і малі.

7-й випускник
Учителю! Пораднику і друже!
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже
За вашу працю вчительську святу.

8-й випускник
За розум осяйний,
За мудрість й доброту від Бога,
Прославимо в віках —
Звеличимо в піснях –
Високу працю педагога.

Під мелодію пісні «Вальс расставанья» випускники виконують свою версію.

Чуєш, тривожнії віють вітра,
Нам розставатись настала пора.
Вже відзвенів останній дзвінок,
В залі звучить шкільний вальсок
Всім так знайомий шкільний вальсок.

Друже, з нас кожний обрав собі путь,
Тільки у дальнім краю не забудь
Школу кохану, останній дзвінок
І оцей тихий шкільний вальсок
Всім так знайомий шкільний вальсок.

Ми розстаємось, щоб стрітися знов
Школі залишим ми нашу любов.
Путь перед нами, як чистий листок
Ми пам’ятатимем шкільний вальсок
Всім так знайомий шкільний вальсок.

Друзі, дитинство умчалося вдаль
Років безпечних трохи нам жаль.
Тиха печаль холодить нам висок,
Хай не закінчиться шкільний вальсок
Всім так знайомий шкільний вальсок.

Директор і учителі піднімаються на сцену до випускників, і вечір завершується піснею гурту Світозари«Випускний». 

Випускний

1.Очі лагідно мружить вечір шкільний,
Всіх у вальсі закружить бал випускний.
В тихий червень прощальна лине луна,
А у серці печальна озветься струна.

Приспів:
Зорі сиплять на місто сяйво своє,
Десь між ними дитинство зникло моє.
Побрело без прощання в далі нічні,
Тільки перше кохання лишило мені.

Вставка
Побрело без прощання в далі нічні,
Тільки перше кохання лишило мені.

2.Це палке почуття, мов круг рятівний,
Випускає в життя мене випускний.
У просторі, безкраї, незнані світи,
Я ж кохання благаю: "Тримай, не пусти!"

Приспів: (2)
Зорі сиплять на місто сяйво своє,
Десь між ними дитинство зникло моє.
Побрело без прощання в далі нічні,
Тільки перше кохання лишило мені.

Програш.

Приспів.  

До побачення, дорогі випускники.

Бал зірок

Цей сценарій випускного вечора також потребує певної підготовчої роботи. Основна ідея його – астрологічні знаки зодіаку і залежність характеру людини від них. Тому заздалегідь вам необхідно буде з’ясувати дати народження випускників (не запитуючи у них про це прямо) і відповідно до цього поділити учасників на групи за стихіями, заступницями різних знаків зодіаку. Таких стихій чотири:

Вогонь:
Овен – 21 березня – 20 квітня
Лев – 21 липня – 22 серпня 
Стрілець – 22 листопада – 20 грудня

Земля
Телець – 21 квітня – 20 травня
Діва – 23 серпня – 21 вересня
Козеріг – 21 грудня – 20 січня

Повітря
Близнюки – 21 травня – 20 червня
Терези – 22 вересня – 22 жовтня
Водолій – 21 січня – 19 лютого

Вода
Рак – 21 червня – 21 липень
Скорпіон – 23 жовтня – 21 листопада
Риби – 20 лютого – 20 березня.

Відповідно до знакыв зодіаку і стихій, що опікуються ними, формуються чотири групи випускників. До п’ятої будуть включені медалісти незалежно від знаку народження. Відповідно до основної ідеї свята зал може бути прикрашено символами зодіакальних сузір’їв, зірками з фольги та оксамитового паперу. Кожному випускнику можна прикріпити або повісити у вигляді медальйону невеличку іменну зірочку як сувенір на пам’ять про випускний вечір. Окрім того, для музичного оформлення вечора вам буде потрібна ритмічна музика для танцювальних заставок на ваш вибір, популярні хіти сезону; лірична музика, що супроводжує виступи випускників, батьків і вчителів (наприклад, «Історія кохання»), урочиста – для виходу випускників на сцену і вручення атестатів (наприклад, «Ода к радости» і супроводження для фінальної пісні медалістів (живий звук або запис). Випускникам на сцені будуть потрібні також аркуш ватману і маркери.

Гості проходять до залу, розсаджуються за столиками. Перед сценою – достатньо просторий відкритий майданчик, на якому декілька танцювальних пар. Лунає вальс «Троянди для вчительки». 

Це для вчительки троянда
Не звичайна, дуже дивна,
Я її поцілував,
Я їй пісню проспівав,
І тепер вона чарівна.
Не сполохані ще звуки
І дрімає ще рояль.
Я зайду тихенько в клас:
«Ось троянда — це для вас,
Люба вчителька моя!»
Приспів
Доторкнуся до руки,
Цілую пальчики.
Мріють сонні клавіші
Про теплий дощик.
Доторкнуся до руки,
Грайте, пальчики.
Допоки музика в душі,
Аж доти.
І мені скоряться ноти,
Як незвідані світи.
І трояндам і зіркам,
І замріяним струмкам
Я співатиму завжди.
Приспів

По закінченні танка з’являється ведучий.

Ведучий
Доброго вечора, пані та панове! Добрий вечір, дорогі батьки і шановні педагоги! Цією чарівною піснею ми починаємо наше сьогоднішнє свято, урочистий вечір, присвячений прощанню випускників зі школою.
Непомітно пролетіли 11 шкільних років, і прийшла пора прощатися з дитинством. Але є ще сьогоднішній вечір, коли можна заразливо реготати, пустувати і сміятися зовсім по-дитячи. А зараз, шановні гості, давайте привітаємо винуватців сьогоднішнього свята. Зустрічайте.

До залу урочисто під музику входять випускники і вишиковуються повз сцени.

Ведучий
Подивіться, як підросли і погарнішали наші діти. А як вони порозумнішали… Кожен у своєму роді зірка. А усі разом — яскраве сузір’я. Тому пропоную сьогоднішній вечір назвати «Балом Зірок». А що рухає «зірки і світила». Поет відповів – кохання. І сьогоднішній вечір ми хочемо почати освідченням у коханні. 
Надаємо слово головній людині у школі — директору…

Виступ директора школи.
Звучить пісня «Три поверхи» (І. Тарнавської)
Знову і знов нескінченнії сходи,
На яких день за днем
Я втрачаю свободу,
На яких мені знов 
Зустрітись з тобою
На яких мені знов
Не лишитись собою.
Он лунає дзвінок — 
Це початок уроку.
І моєї журби 
Припиняються кроки.
Я шукаю ікси
Без надії на вдачу,
Бо ні слова про тебе
В умові задачі.
Приспів.
Три поверхи до неба,
Три поверхи згори.
Тікаю я від тебе.
І раз, і два, і три.
Тікаю я від себе,
Коли ж то відгорить.
Три поверхи до тебе, 
А серденько болить.
Знову вчуся дивитись,
Знову вчуся ходити.
Знову вчуся цей світ
І себе розуміти.
По-новому я чую,
По-новому я бачу.
І нехай не сміються, 
Я більш не заплачу.
Знаю я відтепер,
Чому вітер співає.
І чия то рука 
З неба зірку зриває.
Знаю я, що птахів
Піднімає у небо.
Знаю я , як не знати
Дороги до тебе.
Приспів.

Ведучий: А тепер ми надаємо слово нашим випускникам. 

Випускник: Подає в вечірній тиші школа
Дзвоника останні позивні…
І на серці терпко, як ніколи:
Ти ще учень й одночасно — ні.
Не було щасливішого в світі…
І старий учитель — стріхи брів — 
В юнім колі, в білому зацвітті
Молодо і сам собі зацвів.
І ця Танька, Танечка, Тетяна,
В котру був закоханий весь клас,
Підійшла до тебе і неждано
Запросила на прощальний вальс.
Прощавай, шкільна скрипуча парто,—
Шхуна у країну добрих знань!
Шкодувати рано ще й не варто,
Бо у серці тисяча бажань.
Як не думав — не знайшлося слова.
Може, й ні до чого тут слова?
Рук торкалася коса шовкова —
І хмеліла в танці голова…
Ой, куди світанок дня покличе,
Поведе куди він завтра нас?
І щемить чекання на обличчі,
І звучить шкільний прощальний вальс…

Ведучий: Зараз настає ваш зірковий час, ви можете сказати те, що давно хотіли, але не наважувалися сказати. Ви можете освідчитися у коханні кому завгодно або чому завгодно. Але спочатку не забудьте відрекомендуватися.
Випускники виходять до мікрофону, називають себе, говорять декілька слів і сходять зі сцени в зал на свої місця.
Коли випускники займають свої місця у залі, знов з’являється ведучий.

Ведучий
Отже, ми позначили наше сьогоднішнє свято як « Бал Зірок» і вже навіть вислухали зіркові освідчення у коханні. 
Замислитеся, адже дійсно кожна людина несе у собі зіркове світло. Світло тієї зірки, під котрою вона народилася. Ми вирішили сьогодні перевірити, чи дійсно це так. Заздалегідь дізнавшись по астрологічним книгам відмінні риси кожного зі знаків зодіаку, ми підібрали відповідно ним завдання для наших випускників. І першими зараз на сцену ми запрошуємо всі вогняні знаки зодіаку. Це Овен, Лев і Стрілець.

Музично- танцювальна заставка.

 Ведучий: Усіх, хто народився під знаком Овна Лева, Стрільця, прошу піднятися на сцену. Зустрічайте. На сцену піднімаються 
(перераховуються прізвища та імена випускників, які підіймаються на сцену)

Хлопці і дівчата займають місця на сцені. 

Ведучий: Вогонь, що сприяють людям, що народилися під цими знаками зодіаку, наділяє їх невгамовною енергією, величезним творчим потенціалом. Таким чином, люди, які народилися під знаком Овна, нерідко знаходять себе у музиці. Серед Левів чимало акторів, режисерів, продюсерів. Серед Стрільців також багато музикантів, хоча у творчості Стрільці інколи не можуть уникнути певного наслідування. Виходячи з даних характеристик, ми вирішили, що ці люди, безумовно, спроможні стати справжніми естрадними зірками або, принаймні, перевтілитися в них на декілька хвилин.

Учасникам конкурсу пропонується декілька хітів української естради, вони намагаються уявити себе в ролі виконавців.

Ведучий: Я думаю, всі ми впевнилися у тім, що астрологічний гороскоп абсолютно підтвердився. А зараз для вас, юнаки та дівчата, настає найурочистіший момент вечора. Атестат про середню освіту вручається ….

Випускники отримують атестати і повертаються на свої місця.

Ведучий: До уваги всіх гостей і безпосередніх учасників вечора пропонується вільний мікрофон в залі, яким ви можете скористуватися, щоб висловити слова подяки і вдячності. А зараз підходить черга наступної групи. Ми запрошуємо на сцену всіх, чиєю …….. стихією є Земля. Це Тілець, Діва та Козеріг.

Танцювальна заставка.під вальс «Останній Дзвінок» 

І. Прощання час уже настав 
І кожний з нас поважний став 
І ця хвилина стала невеселою 
По тих же сходах ми ідем 
Все тії ж вікна і той дім 
Який так довго називали школою.

П-в. 
Прошла іще одна весна
Шістнадцять років принесла, 
А нам не віриться, що вже дорослі ми. 
Так ніби тільки вчора нас 
Батьки привели в 1-й клас 
А стоїмо вже перед різними дорогами.

II І не забудь про друзів круг
Шкільне подвір’я й сад навкруг 
І всіх, своїх учителів по-імені
Найкращі роки тут пройшли,
Дитинство наше, мрії, сни 
І всім вам щастя знов бажаєм нині ми.

Ведучий: Адже, ми просимо піднятися на сцену…(перелічуються імена і прізвища випускників даної групи). Люди, якими опікується Земля, зазвичай дуже практичні, вони постійно відчувають під ногами твердий rрунт, вони зазвичай здійснюють на практиці ідеї, які поставляють вогняні знаки. Отак, Тільці нерідко виявляють себе у мистецтві театру та вистави. Діви відомі своїм гострим аналітичним розумом і практичною кмітливістю. А уперті Козероги стають чудовими керівниками. Виходячи з якостей, властивих людям, народженим під цими знаками, ми вирішили запропонувати їм виявити свої здібності у наступнім конкурсі. Зараз наші помічники покажуть сценку з повсякденного шкільного життя, а вам буде необхідно озвучити цю сценку.

На сцені розігрується мімічний епізод («Урок», «Перерва», «У шкільній їдальні»).

Ведучий: Ми переконались, що тут астрологічні характеристики в основному відповідають дійсності. А зараз – законна нагорода дітям Землі. Атестати вручаються …..

Випускники отримують атестати і повертаються до своїх місць у залі.

Ведучий: Наступну групу, яку ми запрошуємо на сцену, представляють знаки повітря. Це Близнюки, Терези і Водолій.

Танцювально-музична заставка.

Ведучий: Люди, народжені під знаками Повітря, наділені багатою уявою і нерідко вражають оточуючих оригінальністю свого мислення. Близнюки нерідко виявляють себе на ниві літературної творчості, а також реклами. Терези відрізняють вишуканий смак, почуття пропорції та кольорової гармонії. Водолії – люди оригінального складу мислення, повні нових ідей, задумів і проектів. Інколи новаторські ідеї Водоліїв випереджають час. Саме таким людям ми вирішили запропонувати створити проект школи майбутнього і пояснити, якою, за їхньою думкою, вона повинна бути і чому.

Випускникам пропонують аркуш ватману і маркери. Через деякий час вони представляють свій проект-жарт.

Давайте помріємо, як в один вдень
Станеться чудо для всіх нас дітей :
За школою став би великий басейн
Де можна купатись хоча б цілий день,
На даху б росли виноград і грушки,
Цукерок висіли б великі мішки
Комп'ютер у кожному б класі стояв
А кожний хто хоче — стрибав і співав,
"Веселе містечко" на дворі було
І всім роздавали б квитки у кіно!
М'ячі до вибору б лежали у залі
А замість канапок — нам чіпси б давали
Оце так життя…
Та це справжній рай !
Ти справу собі до душі обирай

Ведучий: Ми бачимо, що і тут гороскоп блискуче справдився. (Знов звучить урочиста музика). Атестат про середню освіту вручається….

Випускники отримують атестати і повертаються на свої місця у залі.

Звучить пісня «Альма-матер» (музика Ю. Філатової, слова 3. Кучерявої).

АЛЬМА-МАТЕР 
Ти стоїш, альма-матер, 
Між високих будинків, 
Непомітна чужим, 
Але рідна мені. 
Я пройду ще багато— 
Світ навколо великий, 
Та ніколи тебе Не забуду, о ні!
Приспів:
Будь зорею мені, 
Альма-матер моя. 
Як маяк вдалині, 
Ти сіяєш мені. 
Я втомлюсь від доріг, 
І щоб сили знайти, 
Стати дай на поріг, 
Знов до тебе прийти.
Приспів.
Я тебе не забуду, 
Нас любов поєднала, 
Хоч забрали літа 
В небеса журавлі. 
Вчителі мої любі, 
Мов рідня, мені стали, 
Ви навіки мені 
Дорогі, вчителі.
Приспів.
А як весни квітують 
І пташки, наче діти, 
Коли місто цвіте, 
Лине пісня моя. 
Ти навчила святую 
Рідну землю любити, 
І навіки в мені України ім'я.

Ведучий: І, нарешті, настав час людей, якими опікується вода. Це Раки, Скорпіони та Риби.

Музично-танцювальна заставка.

Ведучий: На сцену ми просимо піднятися…. 
(називаються прізвища та імена випускників). Люди, які опікуються стихією Води, зазвичай сентиментальні та край вразливі. Раки особливо яскраво виявляють себе у соціальній роботі та викладанні. Скорпіони наділені гострим критичним розумом, здібністю миттєво орієнтуватися у будь-якій ситуації та блискавично приймати оптимальні рішення. Риби знаходять собі в психіатрії і володіють дивовижним даром – суміщати чисту творчість та ділові, практичні прагнення. Усі люди, народжені під знаком води, прив’язані до свого будинку, а школа на протязі 11 років була нашим другим домом, тому ми попросимо вас розповісти про неї , використовуючи всім відомі «Шкідливі поради» Г. Остера.

Картки з порадами видаються учасникам. Задача групи – скласти із них «Оду школі». У цьому конкурсі можна скористуватися вже готовими «Шкідливими порадами» Г. Остера, що стосуються школи, а можна запропонувати випускникам поміркувати про їхню зміну. 

Діти зачитують свій варіант «Оди школі». Ведучий оголошує про вручення атестатів останньої групі. Випускники отримують атестати і займають свої міста в залі.

Ведучий: А тепер настає найурочистіший момент. Ми запрошуємо на сцену найяскравіших зірок нашого сьогоднішнього випуску. Зірок, сяйво яких відблискує золотом та сріблом. Ми запрошуємо на сцену людей, які протягом 11 років завзято, крок за кроком наближалися до своєї сьогоднішньої перемоги. На сцену запрошуються…

Музично-танцювальна заставка.

Ведучий: Ми не будемо зараз перелічувати всі таланти, якими ви володієте, – це зайняло би весь час, що залишився до ранку. Але ми знаємо напевно, що по музиці у вас було дванадцять з плюсом, тому ми вирішили попросити вас заспівати.

Пісня на мотив пісні «Вот и лето прошло».

Ось останній дзвінок,
Як раніше бувало,
Ми закінчим урок,
Тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Все що збутись могло,
Як листок п’ятипалий,
Просто в руки лягло,
Тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Вчителі нам добро,
І знання віддавали,
І на серці тепло,
Тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Нас життя як крилом
Від невдач захищало,
Нам і справді везло,
Тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Тільки, тільки, тільки цього замало
Ми сьогодні йдемо,
Нас дорослість позвала
Зустрічей ми ждемо
Іх в нас буде немало
Школо, люба школо, буде, буде немало
Школо, люба школо, буде, буде немало.

Ведучий: Дуже вам дякуємо, друзі. Ви, безумовно, підтвердили свої медалі вже однією цією піснею. І зараз атестати про середню освіту з відмінністю вручаються…..

Медалісти отримують атестати і говорять відповідне слово.

Ведучий: Одинадцять кращих років життя ми провели в школі. І завжди поруч з нами були добрі и благородні педагоги. Тож давайте висловимо їм свою подяку.

Випускник 1.
Вклоніться люди, вчителю своєму,
Володареві слова і пера,
Крізь біль і радість, роздуми і втому
Любов його безсмертна проросла
Любов учителя не зна кінця і краю,
Не рветься ні на мить гаряча нить,
Любов учителя ніколи не вмирає, —
Вона у серці учня пломенить.

Випускник 2.
Мій любий учителю, ти вчив мене
І вів у край незвіданий і сповнений краси.
Ти дав мені, що міг, вогонь той не зітлів,
Що був розпалений у серденьку тобою.

Випускник 3.
За руку взяв і вивів в дивний світ,
В країну знань і незбагненних мрій.
«Дивись!» – сказав і розгорнув ту долю –
Сторінки книжки чарівні…

Випускник 4.
Нема кінця і краю захопленням душі,
Дитячим сподіванням, надіям, вірі і красі.
Тож розпали вогонь сильніш, залиш
Глибокий світ пізнань і вдячність невимовну.

Випускник 5.
Мій любий вчителю, ти тільки знай:
Любов до тебе житиме завжди,
У будь-яку годину, будь-де ти пам’ятай:
Закладений тобою скарб в нас житиме віки.
(Ольга Самолюк)

Ведучий: Усе гарне у житті коли-небудь закінчується. Закінчиться і наше сьогоднішнє свято. Але не зараз. Зараз ми закінчуємо урочисту частину випускного балу. І щоб попрощатися, я запрошую всіх випускників піднятися на сцену.

Випускники та їх наставники піднімаються на сцену, лунає пісня з к/ф «Жили три холостяка» «Песня о дружбе» Взявшись за руки, винуватці свята співають прощавальну пісню.

Шкільне братерство неразмінне
На тисячі дрібниць в житті
По-різному бува
Та дружба неодмінно
Стає з роками тільки горячіш.
Пливе дитинство від свого причала
І друзі всі прийшли на торжество.
І наче пісня в залі прозвучало:
«Один за всіх і всі за одного!»
Візьме с собой у путь попутний вітер
І наш непереможний інтерес —
По карті 
І без карти
Знайти на білім світі
Хоч декілька неназваних чудес.
І, може ми складемо двигун вічний 
І нову зірку в небесах знайдем
Та як би ми не жили,
Згадать дитинство миле
До школи неодмінно ми прийдем.
Пливе дитинство від свого причала
І друзі всі прийшли на торжество.
І наче пісня в залі прозвучало:
«Один за всіх і всі за одного!»

W

Sценарий к 1 апреля. ПоRа готовиться к праZднику!

Ведущий выходит на сцену.

Ведущая:Вот и наступил этот долгожданный момент: бьют куранты, искрится шампанское. С Новым годом, страна! Что-то не то. Ага, вот. Вот и наступил этот долгожданный момент: грохочет салют, стройные ряды воинов шагают на параде. С Днем Победы, страна! Да это вообще не та папка! … Путаю всё, нервничаю потому что…Знаете, день так неудачно начался…Утром еду сюда. Троллейбуса нет и нет. Тут подъезжает. Народу…тьма. Я около последней двери стою, такая вдавиться собираюсь. Тут меня за плечо, слышу, трясут. Оборачиваюсь – мужчина, такой в джинсах, в курточке рабочей, в одной руке эти…как их?…Ну, усы от троллейбуса держит, а другой мне перчатки протягивает. Говорит: «Гражданочка, подержите, пока за инструментом смотаюсь». Ну, я перчатки быстренько надела, и за эти усы двумя руками ухватилась. Тяжело, но не каждый же день помогаешь водителям троллейбусы ремонтировать! Вот, держу я эти усищи, а тут ко мне дядька подходит и матом на меня. Я в шоке просто! Ничего себе хулиганьё! Тут транспорт чинить надо, а он у меня эти штуки выхватывает и ругается. Да ещё не цензурными словами. Я не сдаюсь, вцепилась в них изо всех своих сил, просто повисла, можно сказать! А он, вдруг, говорит: «Ну, что мне, милицию, что ли вызывать?» Тут я усы эти троллейбусные и отпустила. Оказывается он не хулиган вовсе, а как раз водитель, а перчатки мне именно хулиган и дал вместе с этими усами. Только милицию не вызвали. Из толпы кто-то объяснил, что это, оказывается, такой старый первоапрельский розыгрыш. Влезла я в этот троллейбус, стою, такая, около окошка, а на меня все смотрят, ну прямо как на Филиппа Киркорова. Просто жуть. Ненавижу я этот праздник. Тоже мне праздник. Что ни год, одни неприятности. То тапочки к полу приклеивают, то звонки дурацкие. Вот, в том году, помню…сижу себе на кафедре. Вдруг звонок, и такой серьёзный голос мне: «Вас беспокоят с телефонной станции, сейчас в целях очистки проводов по телефонному каналу будет подан горячий пар под давлением. Поэтому нужно очень быстро закутать все телефонные трубки полиэтиленом» Ну и где я этот полиэтилен возьму? И тут до меня дошло, что пакет то у меня как раз полиэтиленовый! Я скорее всё из него вытряхнула, и трубку обмотала. Но телефонов то у нас на кафедре два…, а пакет у меня один. Смотрю, на столе у декана документы в файликак. Файлы же тоже полиэтиленовые! Только начала из необходимого для телефонного аппарата полиэтилена документы доставать, ну, что бы вторую трубку быстрее обернуть, а тут он и входит! Декан в смысле…Можно я не буду рассказывать, что он мне говорил тогда?
Так что, думаю, вы поняли, что это вот первое апреля, не самый мой любимый праздник. Говорят, что в этот день очень весело и все смеются, разыгрывают друг друга, что, собственно говоря, мы сейчас и будем делать. Конечно же, у нас есть жюри. И, конечно же, представитель нашей студенческой братии, студентка (Ф.И.О) группы (какой именно) Ей поручено присматривать за остальным жюри, чтобы не забыли, что они не на занятиях, и не ставили оценки слишком строго.
Итак, мы начинаем наш праздник.

Ведущий: Этот праздник отмечают во многих европейских странах. В нашей стране он является неофициальным всенародным праздником. Веселые обманы и розыгрыши, смех, беззаботное веселье — все это уместно 1 апреля. Почему именно этот день — сказать трудно. Есть объяснения и религиозные и исторические, но мы их здесь приводить не будем, так как достоверность этих объяснений гарантировать никто не может.
Во всех странах 1 апреля отмечают по-разному. Например, во Франции этот день шутливых обманов называется «апрельская рыба». Кто знает, почему? В 1574 году король Карл IX издал указ о переносе начала года с 1 апреля на 1 января, но многие его подданные в знак несогласия с высочайшим повелением 1 апреля присылали друг другу традиционный подарок — рыбу. А нидерландцы стараются подшутить над знакомыми, придумать какую-либо необыкновенную новость. Даже газеты принимают участие в подобных розыгрышах. В Англии 1 апреля — День всех дураков. С полуночи до 12 часов дня 1 апреля каждый может подшутить над своими друзьями, знакомыми, обмануть их.
Того, кто попадется на первоапрельскую шутку, встречают веселым смехом и криками: «Апрельский дурак!» Немцы считают 1 апреля несчастливым днем, так как по преданию в этот день родился Иуда. Взрослые и дети обманывают друг друга, посылают в магазины и аптеки с невыполнимыми поручениями.

А наш юмористический вечер мы начнем с веселой игры «Охота».

Игра «Охота».
Вы звери, я охотник. Все встают вкруг и берут друг друга под руки. Держим очень-очень крепко! Ни кто не знает, какой зверь стоит рядом, но когда охотник будет «стрелять», ни кто не расслабляется. Нельзя дать упасть соседу. Когда я буду называть зверя, тот, кого назвали, должен поджать ноги и «упасть», а остальные, соответственно, не должны дать упасть игроку.
А сейчас, подходите ко мне по одному, я буду называть, кто есть кто.
Ведущий, стоите чуть поодаль и вызываете по очереди каждого из круга и на ухо говорите, каким животным он будет. 
Смысл розыгрыша: ведущий ВСЕМ на ухо говорит слово «пантера»

Ведущая: Ну, что ж, занимайте свои места, теперь мы уверены, что у всех поднялось настроение! Так и должно быть. Ведь сегодня 1 апреля — никому не верь! Но это не дает вам повода сомневаться в том, что сегодня и в нашей программе веселые конкурсы, задания. Они помогут нам выявить самого веселого человека этого вечера. Кто же будет этим ходячим юмором? Тот, кто наберет как можно больше «момент-приколов». (Показ рисованных кнопок). Самого главного «приколиста» ждет приз!

Ведущий: Внимание! Первый прикол! Вопрос: «Какой город считается самым веселым?»
Правильно, Одесса! Как мы знаем, Одесса славится самыми смешными розыгрышами, а уж, сколько анекдотов сложено именно про одесситов! И сейчас мы предоставляем возможность заработать следующий «прикол» с помощью анекдота, связанного с этим городом.

Конкурс анекдотов.

Ведущая: Сейчас на сцену я приглашаю двух юношей (выходят). Для вас конкурс «Щеголь!» Нужно как можно быстрее в боксерских перчатках повязать косынку.

Конкурс «Щеголь».

Ведущий: Как много крылатых выражений родилось с помощью юмора некоторых веселых людей. Вспомните крылатые выражения, связанные с ушами.

Ведущая: (достаёт шляпу с номерками) А сейчас мы проведём первоапрельскую лотерею! Разбирайте номерки!

Шуточная беспроигрышная лотерея

• Вещь, не выходящая из моды. (Шнурки)
• Даже сам старик Кощей этим пыль сметал с ушей. (Щетка).
• Вот билет, так билет, в номерах не ройся, Считай, что выигрыша нет — поплачь и успокойся. (Носовой платок).
• Получив подарок этот, призадумайся немножко, 
• может, ты друзей забыл, напиши письмо им, крошка. (Ручка).
• Получи свою игрушку, закрой глаза и помечтай,
• если купишь эту штуку, меня на ней ты покатай. (Машинка).
• Хочешь быть богатым, будь им. (Кошелек).
• Тюль вчера поели моли, разодралися до боли, мы взамен даем (пакет) — ничего другого нет!
• Этот мяч остановит детский плач. (Воздушный шарик).
• Чтоб была полна кубышка, вам необходима (крышка).
• Да, билет счастливый ваш, так держите (карандаш).
• Чтоб не сдуло ветром кепку, вот тебе в подарок (скрепка).
• Вечерами не скучай — ароматный пей ты (чай). 
• Ой, какой ты молодец, получай-ка (леденец, Чупа-Чупс).
• А это украшенье — просто загляденье. (Бусы из скрепок).
• Ну-ка, миленький дружок, получай-ка (пирожок).
• Ни за какие блага мира не откажусь я от (кефира).
• Для хороших людей ничего не жалко,
• Получай поскорее, товарищ, (скакалку).
• Хочешь сильным быть, как джин, получай, брат, витамин. (Морковь).
• Сосуд для употребления крепких напитков. (Наперсток).
• Портрет самого красивого человека. (Зеркало).
• Вы со спутницей своей никогда не пропадете,
• Из любых гостей домой голодным не придете. (Ложка).
• Поможет вспомнить вам предмет давно минувших детских лет. (Пустышка).
• Повезло же вам на славу: поцелуй соседа справа!
• Яхта пришлась на этот билет,
• теперь вы сможете выехать в свет. (Бумажный кораблик).
• Средство для борьбы с домашними животными. (Липучки для мух).
• Заменитель футбольного мяча. (Старая консервная банка).
• Приспособление для передачи мысли на расстоянии. (Конверт)
• Печать малого предприятия. (Ластик).
• Стиральная машина «Малютка». (Мыло в мыльнице).
• Мелочь, а приятно. (Горсть мелких монет).
• Пусть в жизни будет вам теплее от подарка Прометея. (Свеча) 
• Старинная вешалка. (Гвоздь).
• Вам отчаянно везет — получите (бутерброд).
• Этой книжки нет важней, Только ты писатель в ней. (Записная книжка).
• Дорогой товарищ, получи (конфетку), Только сам не ешь, угости соседку.
• Бытовой пылесос. (Веник).
• Приз достался этот вам, чтобы грызть по вечерам. (Орехи, баранки или сухари).

Конкурс «Крылатые выражения».

«В одно ухо влетело — в другое вылетело», «Женщина любит ушами, а мужчина — глазами», «Медведь на ухо наступил», «Лапшу на уши вешать», «И у стен уши есть», «Лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать», «А Васька слушает, да ест», «Слышат звон, да не знают, где он», «Верь глазам своим, а не ушам», «Рот до ушей, хоть завязочки пришей».
Все, кто назвал хотя бы одно выражение, получают «прикол».

Ведущая: А сейчас мы опять приглашаем четырех юношей. Следующий прикол называется: «С миру по нитке». Необходимо как можно больше выклянчить различных аксессуаров, с помощью которых украсить самого себя. Выиграет тот, у кого прикольней это получится!

Конкурс «С миру по нитке».

Время конкурса – звучание одной музыкальной композиции. Вручение приколов.

Ведущий: А теперь назовите имена классиков, в произведениях которых присутствует юмор.

Конкурс «Юмор в литературе».

Ильф и Петров «Золотой теленок», Гоголь «Нос», Чехов «Толстый и тонкий», Салтыков-Щедрин «Премудрый пескарь».

Ведущая: Мы благодарим всех за участие и соответственно вручаем победителям этого конкурса «прикол».

На сцену приглашаются две девушки.

Ведущий: Сейчас вы все увидите, что девушки — «классные водители» автомобилей. Как видите, к машинкам привязаны нитки абсолютно одинаковой длины, вам нужно намотать нитку на карандаш. Побеждает тот, кто быстрее смотает всю нитку, причем машина должна двигаться строго по намеченной дороге — линии.

Конкурс автолюбителей.

Победителю вручаются «водительские права» и «прикол».

Ведущая: А сейчас мы приглашаем четырех Водолеев по гороскопу. Кому-кому, а вот им можно задать вопрос: «Почету я водонос?»

Конкурс «Быстрые водоносы».
На одной стороне стоит миска с водой. А на другой — пустые чашки. Необходимо наполнить чашки, передавая друг другу в ладонях воду. Итак, соревнуется одна пара против другой. К конкурсу приступаем с началом звучания фонограммы. По «приколу» — победителям.

Ведущий: Пришло время подводить итоги. У кого сколько «приколов»? Просим вас подняться на сцену. Представьтесь… Вы оказались самыми веселыми людьми юмористического вечера. Вам всем аплодисменты!

Ведущая: А кто же все-таки победитель? Мы проверим быстроту вашей реакции и зададим самый сложный вопрос за весь сегодняшний вечер: Какое сегодня число? (Ведущий произносит этот вопрос очень быстро). Победителю — приз! Приз — в студию! (Набор кнопок). Для всех — праздничная дискотека!

Первое апреля, никому не верим!

1 апреля — этот День не внесен ни в какие календари знаменательных дат и всенародных праздников, но его вполне можно отнести к традиционным международным, поскольку он с одинаковым успехом отмечается и на Украине, и в России, и в Германии, и в Англии, и во Франции, и в Скандинавии, и даже на Востоке. В одних странах 1 апреля называют Днем смеха, в других — Днем дурака. В этот день каждый не прочь пошутить над окружающими, никто не застрахован от розыгрышей и даже самые серьезные невольно улыбаются. Трудно сказать, откуда пошел этот праздник, но каково бы ни было происхождение праздника, одно упоминание о нем вызывает добрую улыбку. Обычай веселиться, шутить и обманывать друг друга именно 1 апреля существует в очень многих странах. О возникновении первоапрельской традиции существует немало различных гипотез, сходящихся в одном: корни ее глубоко уходят в средневековую европейскую карнавально-балаганную культуру.

Вы любите первоапрельские розыгрыши?

По щучьему велению, по моему хотению!
Группа людей заходят в один вагон метрополитена. Все заходят так, чтобы никто не заподозрил что они вместе. Через какое-то время, как поезд отъедет от станции, один из вошедших подходит к кнопке связи с машинистом, делает вид, что нажимает ее и говорит так, чтобы слышало как можно больше народу: "Гамбургер и большую Кока-колу в вагон номер ____ " (номер вагона написан рядом с кнопкой). Сказав это, он просто становится и ждет следующей станции. На следующей станции в этот вагон заходит еще один человек (желательно в майке или кепке Кока-кола) и спрашивает громко: "Кто заказывал гамбургер и Кока-колу". Тот человек, который заказывал, подходит, забирает "заказ", быстро рассчитывается и едет дальше. Тот, который принес заказ, должен успеть выйти на этой станции. Поезд трогается. Человек снова подходит к кнопке и говорит: "До конечной без остановки". Реакция у пассажиров просто неописуемая. 

Дельфинов стая
Выбрать маршрут наземного транспорта (желательно, где много народу: автобус, электричка, трамвай) через мост, где протекает речка. В самом центре моста один из компании выглядывает в окно громко и удивленно кричит: "Смотрите, дельфины!!!!!". Эффект поразительный — все смотрят в окно!
Тише едешь — дальше будешь
Двое людей одеваются более или менее одинаково, затем располагаются на двух соседних остановках, например, троллейбусных. Затем людям в троллейбусе на первой остановке предстает такая картина: парень бежит за уже отправляющимся троллейбусом и, естественно, не успевает. На следующей же остановке в открытые двери врывается вроде бы тот же самый тип с жуткой одышкой и словами вроде: "Еле догнал!!!" Впечатление производит неизгладимое.

Просто лось!
Этот розыгрыш требует актерского таланта и полного раскрепощения. Один человек изображает лося, то есть пальцы веером и руки поближе к голове. С дикими возгласами: "Я — лось! Я — лось!" он пробегает мимо какого-то скопления людей (подходят лучше всего остановки троллейбуса, автобуса и т. п.). Секунд через 30, вооружившись импровизированными ружьями, там же пробегают несколько "охотников", попутно обращаясь к людям: "Вы тут лося не видели?" Гарантировано: все, кто это видел, еще долго не забудут эту "охоту". Обычно на роль лося выбирают человека, проигравшего в карты или проспорившего.

Туалет или буфет?
В учреждении, где много посетителей, разместите табличку с указанием "Туалет" на двери совершенно другого помещения. Желательно, чтобы работники, находящиеся в этом помещении, как можно реже выходили наружу — так дольше провисит табличка, а работники чаще будут наблюдать стремительно забегающих, столбенеющих и выбегающих людей. Можно изготовить несколько стрелок указателей, чтобы люди не сразу находили дорогу к "псевдотуалету". Вместо надписи "Туалет" можно использовать надпись "Буфет" — работникам данного кабинета придется очень много раз объяснять, что тут не "буфет", здесь люди работают.

Сюрприз!!!
Поставьте небольшую коробку на высокое (выше человеческого роста) место, например, на шкаф. В коробке должен быть открывающийся верх и не должно быть дна. Снаружи наклеить яркую, издалека заметную надпись — например, "до 19:00 не трогать" и заполнить коробку конфетти. Разыгрываемый входит в аудиторию, видит коробку с вызывающим названием и что делает? Конечно же, снимает её со шкафа. А коробка-то без дна. Ура, салют!

Свежатина
Розыгрыш хорош, если 1 апреля Вы соберетесь праздновать на природе. Ваша компания останавливается на обед. В это время вы отходите на некоторое расстояние и вываливаете на землю банку кабачковой икры, налепив на нее клочки туалетной бумаги. Призвав друзей следовать за Вами в поисках дров, вроде как случайно наталкиваетесь на эту кучку, расталкивая всех, с воплем: "Свежатина!" — вытаскиваете ложку и, разбросав бумажки, начинаете кушать. Эффект поразителен.

Лыжник
В бесснежное время года, в тесной компании (лучше, если эту шутку знает как можно меньше народу) выбрать жертву. Поставить ее посередине чего-либо (комнаты, кухни, сарая, лесной поляны, озера — где собственно все и собрались). Попросить вытянуть вперед руки, и в каждую руку, между большим и указательным пальцем дать по спичке головкой вниз. А потом еще по одной спичке положить под носок ботинка или туфельки таким образом, чтобы больше половины спички торчало вперед. И спросить: — Какой сейчас месяц? – апрель, — бодро ответит жертва. — А почему ты на лыжах? Эффект просто поразительный! Несколько минут смеха обеспечено!

Как сажа бела
Желательно проводить в каком-нибудь людном месте (например, в школе, техникуме или институте). Сжигаете 10-15 спичек (желательно полностью). Один из прикалывающихся растирает их ладонями. Соответственно ладони у него все черные, и жертве желательно их не показывать. Далее эту самую жертву нужно выбрать. Подойти к ней и предложить показать фокус. Например, проткнуть спичкой колена жертвы. Вы говорите, что для исполнения этого фокуса жертве необходимо закрыть глаза, а чтобы он не подсматривал, глаза вы ему закроете руками. Далее ваш помощник тщетно пытается проткнуть колено спичкой, естественно, ничего не получается, спичка ломается. Вы как бы в расстроенных чувствах сообщаете жертве, что ничего не получилось. Но лицо у жертвы остается довольно черным. Естественно, повод для накрывания глаз можно найти и свой.

Ласточка
Вот один старый простенький розыгрыш. Возвращаясь в компании домой после вечеринки (желательно на людной улице), заводится спор — кто из членов компании наиболее трезв. Выбранной жертве розыгрыша предлагается сделать ровную (надо подчеркнуть, что ровную) "ласточку". После того, как жертва старательно сделает то, что от нее требуют, нужно объявить, что он (она) абсолютно пьян. В ответ на недоуменные восклицания жертвы объясните, что трезвый человек никогда не станет делать такое в людном месте.

Давай погадаю!
Гадание по спичкам Незамужним/неженатым гостям предлагают узнать имя будущего суженого/суженой. Вы даете ей/ему заранее приготовленный коробок спичек, просите выбрать произвольное количество спичек и отломить их головки очень аккуратно и точно. Можно даже придирчиво спички осмотреть и забраковать результат, потребовав повторить еще раз. Оставшиеся палочки жертва должна вставить между верхними и нижними зубами, за уши, в волосы, куда подскажет фантазия. После этого вы подводите жертву к зеркалу, вглядываетесь в нее и заявляете: "Ну и кому ты такая страшная нужна?!"

Гадание по пеплу
Объясните присутствующим, что вы умеете гадать по линиям руки особым способом — с помощью пепла (сигаретного), который делает линии более четкими. Если доброволец не курит, найдите помощника. Правой рукой надо сбивать пепел с горящей сигареты на левую ладонь (горячо не будет). Чем больше пепла, тем лучше. Затем попросите жертву строго против часовой стрелки, строго большим пальцем правой руки этот пепел распространить по ладони, сделав пальцем в пепле столько кругов, сколько ей/ему лет (таким образом, старательная жертва вымазывает в пепле обе верхние конечности чуть ли не по локоть). Вы с глубокомысленным, видом, щурясь, всматриваетесь ж узоры на ладони, бормочете что-то насчет крайне редкой комбинации линий и, наконец, выносите жертве свой приговор: "Ну, что тебе сказать… Очень плохая из тебя пепельница!"

Войти и выйти
В компании друзей или сослуживцев предполагаете вслух, что за 1 минуту невозможно выйти и зайти в комнату (кабинет, аудиторию) 22 раза, каждый раз закрывая за собой дверь. Обычно кто-то выражает мнение, что это не так уж трудно. Предлагается поспорить. Спор сводится "на просто так". Приносится секундомер, назначается комиссия, занимают места зрители. По команде "Пошел", претендент, как бешеный, начинает метаться между коридором и классом. Ему постоянно напоминают, что дверь за собой надо закрывать плотнее. Страсти накаляются, как на ипподроме. Естественно, что он успевает хлопнуть дверью гораздо большее количество раз. Весь взмыленный и тяжело дышащий победитель обращается к коллективу: — Ну что, я успел, я выиграл?! В это время интерес комиссии и зрителей мгновенно остывает. Все отворачиваются и со скучающим видом (скрывая удовлетворение от бесплатного спектакля) расходятся со словами: — Да мы, в принципе, и не сомневались…..

Невозможные возможности
Часть 1 Говорите человеку (серьёзно и проникновенно, желательно наличие зрителей, да побольше): — Я экстрасенс и могу сделать так, что ты сможешь забраться на стену. Ну, уговариваете его, типа, что пол и стена — 2 плоскости, и только его сознание определяет, что он должен ходить по полу, а не по стене. А так как вы — экстрасенс, то сейчас трансформируете его ауру, гиперформируя чакру
Часть 2 Жертва должна стоять у стены и плавно скользить по ней ладонями, локтями, коленями и носками ботинок (чтобы почувствовать, когда трансфер ауры произойдёт), пытаясь взобраться, и повторяет за вами "моральную накачку для преодоления гравитации". Тут уж зависит от вашей фантазии. — Я сильный! — Я сильный! — Я ловкий! — Я ловкий! — Мне всё нипочём! — Мне всё нипочём! — Я уверен в себе! — Я уверен в себе! — Мне не страшны преграды! — Мне не страшны преграды! — Мой интеллект пронзит завесу косного мышления! — Мой интеллект пронзит завесу косного мышления! — Мой мозг так натренирован, что я преодолею любые нагрузки! — Мой мозг так натренирован, что я преодолею любые нагрузки! — Меня никто не сможет обмануть!!!! (Тут народ уже начинает повизгивать) — Меня никто не сможет обмануть!!!! — Но на стенку я всё-таки полез… 

Стиральный порошок
Этот розыгрыш можно испробовать в любом общественном транспорте, для удобства лучше сидеть. С невозмутимым видом достать пачку какого-нибудь стирального порошка, разорвать дырку пошире, из кармана вытащить ложку и на глазах изумленной публики начать ЭТО есть. P.S. Предварительно в пачку вместо порошка желательно засыпать детскую сухую смесь.

Розыгрыши для ваших домашних
1. Вечером спрятать все домашние тапочки
2. Нужно взять стаканчик для зубных щеток, капнуть на дно немного клея "Момент" и приклеить щетку к донышку стаканчика.
3. Перевести стрелки будильника на 30 мин. Вперед
4. Подписать открытку с поздравлением и лечь спать. Утром дождаться, когда все встанут с постели, найдут свои тапочки и сделают попытку почистить зубы. После этого поздравить всех с праздником и выдать тапочки и новые зубные щетки.

Розыгрыш для проведения в учебных заведениях
Нужно заранее подговорить одну девушку (лучше, которая пользуется репутацией недотроги), чтобы она вместе с тетрадками в пакет положила мужскую одежду. Идет лекция. Опоздав минут на 15,заходит (тоже подговоренный) молодой человек, укутанный в одеяло, и обращается к девушке: "Я у тебя с утра одежду оставил… Ты случайно не взяла с собой?" Девушка, пожимая плечами, начинает доставать из пакета вместе с тетрадками штаны, рубашку, носки, трусы… Чтобы все прошло гладко, главное — не рассмеяться главным участникам. Затем можно усложнить: заходит первый человек — забирает один комплект одежды, заходит второй…, третий… Аудитория хохочет. Преподаватель в шоке…

Выпускний Бал

Лунає «Полонез» Ф. Шопена. Під музику до актового залу крізь живий коридор – батьки, учителі – входять випускники, розсаджуються в актовому залі. Гості, вчителі, батьки також займають місця. На сцені оформлення: позаду – берізки, проміж них веселка. Під нею надпис «Ми вас ніколи не забудемо!»

Ведучий.
Сьогодні випускний бал. Ми всі вже не школяри, а випускники, можливо, майбутні студенти. Після випускного балу шляхи у всіх розійдуться. У кожного у житті починається свій путь. Але ці одинадцять років, які ми провели разом, назавжди залишаться у нашій пам’яті.

Ведуча.
Адже одинадцять кращих років життя ми віддаємо школі. Хто-небудь згадає про них з радістю, дехто із сумом, можливо, і з болем. Але так чи інакше, теплі моменти шкільного життя, цікаві уроки, а також кумедні казуси, добрих і гречних педагогів – все це ми не зможемо забути ніколи. І наша сьогоднішня вечірка почнеться із кумедної пісні, що присвячена закінченню школи.

З’являються співаки.

Співаки

(співають пісню на мотив пісні М. Дунаєвського «Пора-пора-порадуемся…» із телефільму «Д’Артаньян і три мушкетери»).

Пора-пора-порадуйся
Зі мною рідний клас.
Позаду рідна школа,
Ждуть ВНЗ на нас.
Пока-пока-покачуючи 
Важно головою,
Ми проспіваєм пісню цю для вас
Пора-пора-порадуємось
Всі ми на кінець,
Той буде в нас професор,
Моряк, поет, співець.
Пока-пока-покачуючи 
Важно головою,
Ми скажем:
«Поступив — і молодець!»
Пора-пора-порадуйся
Зі мною рідний клас.
Там за порогом школи
Чекає щастя нас.
А як не знає хто з вас
Куди йому вступать.
То педагогом 
Завжди може стать.
(Пісня завершується на мотив «В лесу родилась елочка»).
Ми вчителями станемо,
До школи ми прийдем,
Багато знань і радощів
Ми учням принесем.

Лунає музика, на сцену вибігають першокласники – дівчина і хлопчик, які тримаються за руки. У руках в них шкільний дзвоник. Вони голосно дзвонять у дзвоник, потім залишають сцену. І відразу ж лунає «Школьный вальс» Д. Кабалевського, котрий на сцені виконують учасники ансамблю бального танцю. На сцену виходять ведучі – дівчина та юнак.

Учасники вокального ансамблю школи Виконують

пісню «Детства последний звонок»

(музика А. Бабаджаняна, вірші М. Пляцковського).

1-й ведучий.
Сьогодні – день із дитинством прощання 
Чи може бути зворушливіш мить.
2-й ведучий.
Для атестаів урочистого вручання Дозвольте директора запросить.

Директор вітає випускників з урочистою датою. Оголошується початок урочистої церемонії вручення атестатів зрілості.

1-й ведучий.
Виходять в люди хлопці і дівчата
Приборкав іспитів дев’ятий вал.
Підтверджують їх зрілість атестати.
І право на останній шкільний бал.

Лунає музика. До залу вносять чорну скриню із печатками.

2-й ведучий.
Чорна скриня, чорна скриня
Запечатана стоїть.
Чорна скриня, чорна скриня…
Який секрет вона таїть?

1-й ведучий.
Щоб нам скриню цю відкрить,
Треба завуча запросить.

Підходить завуч школи, розпечатує чорну скриню. Разом із директором школи вручають найкращим випускникам грамоти, атестати з медалями. По закінченні вручення скриню уносять. Після вручення першої партії атестатів виконується пісня «Діалог» на мотив пісні С. Нікітіна «Диалог у новогодней елки» – речитативом.

1-й ведучий.
Що відбувається в школі?
2-й ведучий.
У нас випускний
В гості прийшли дорогії і ріднії люди.

1-й ведучий.
Вірю, що свято для нас усіх
Пам’ятним буде.
Доля повернеться з кращей своєй сторони.

2-й ведучий.
Що же за балом шкільним

1-й ведучий.
Доросле житття.
Час розставання із друзями, 
з рідною школой
Ми вже дорослі, 
дитинство летить в небуття.
Жаль не повернеться час той безпечний ніколи.

2-й ведучий.
Чим все скінчиться?

1-й ведучий.
Ми будем на зустріч чекать,
Хоч розлетімось птахами по білому світу.
Будем листи і листівки
Ми школі писать.
І якось з’їдемось всі і зустрінемось влітку.

2-й ведучий.
Стрінетесь влітку, упевнені, буде все так?

1-й ведучий.
Буде все так, 
Ми зустрінемось, вас завіряю.
Адже ми школі своїй серця залишаєм
Тож до порога її приведе нас всіх шлях.

2-й ведучий.
Бал випускний нас сьогодні усіх об’єднав.

1-й ведучий.
Бал випускний. 
В вихрі вальсу кружлятимуть пари.
Знову у залі кохання вітатимуть чари.
Бал випускний нас сьогодні усіх об’єднав.


На сцені танцюристи виконують бальний танець. Танок перериває таємнича мелодія. Два юнаки в уніформі вносять на сцену скриню і без слів виходять. Ведучі підходять до скрині.

2-й ведучий.
Дивись, з’явилась скриня знов

1-й ведучий.
Та ні ця інша, не вона …,
Я сперечатися готов, 
що ця коштовностей повна.
Там камінці — очей відрада…

2-й ведучий (перериваючи).
А може там заморськії наряди?
Я страсть люблю як наряджатись.
І на принцесу обертатись

1-й ведучий.
А потім дзеркальцю твердить, 
Як та цариця говорить:
«Чи я на світі всіх миліша,
Я всіх рум’яніш і біліша?»

2-й ведучий.
Якщо по-чесному казати
То хочеться всіх здивувати.
Нарядом, розумом, красою,
Чогось же у житті я стою

1-й ведучий.
Так, досі нам вже час губить.
Ми можем скриню цю відкрить.

Відкриває скриню, виймає сувій, зачитує вголос.

2-й ведучий. 

Хто відкриє цей рундук,
Передай із своїх рук. 
Нагороди ці беззцінні,
Називаючи по імені.


Дістає мальовничі коробки, на яких імена вчителів: літератури, математики, хімії, фізики, біології, іноземної мови. Ті відкривають коробки. У них знаходяться атестати інших випускників, які могли відзначитися за даними предметами. Починається вручення решти атестатів. Педагог зачитує, а директор вручає атестат. Після вручення атестатів – музична пауза. 

Ведучий.
Давайте у жартівливій формі згадаємо, чого нас навчили на шкільних уроках. 

Ведуча.
Я буду ставити всілякі каверзні запитання, а шановні випускники будуть відповідати.

Ведучий.
Ой, ти бажаєш влаштувати справжній іспит? 

Ведуча. 
Та ні, не треба хвилюватися. Адже наш іспит – жартівний. На кожне питання я особисто й буду давати три відповіді – тільки обери потрібну.

Ведучий.
Нумо, тоді згоден.
Ведуча ставить запитання і потім читає на них відповіді. Той, хто дає вірну відповідь,
отримує сувенір.

1. Оберіть слово, яким називають обшлаг рукава сорочки і деталь сантехніки: закот, манжет, комірець. (Манжет).
2. Оберіть друге слово. Як називається деталь автомобіля і кухарський одяг домогосподарки: фартух, передник, слюнтявчик. (Фартух).
3. Що можна одночасно робити і з обідом, і з газовою трубою: смажити, їсти або варити? (Варити).
4. Як називається гребінець трикутного даху і сильне захоплення людини будь-якою діяльністю: коник, песик або шечка? (Коник).
5. Яким словом називають сорт вершкового морозива і щипці, яким ставлять печатки на дверях: ескімо, пломбір або ………(Пломбір)
6. Ведуча.
7. Ви відмінно справляєтесь з питаннями.
Ведучий. 
Це говорить про те, що в школі ви отримали багато корисних знань, які, безперечно, стануть у пригоді вам у житті.

Після жартівливої паузи продовжується вручення атестатів.
Ще одна пауза під час вручення атестатів.

Ведучий.

 Що ж ще залишить школа в нашій пам’яті? Це допоможуть з’ясувати наступні питання. Я почну читати шкільне правило, а ви його закінчите. Отож:
На кінці розповідного речення ставиться…? (Крапка)
1. Імена людей і клички тварин пишуться з…? (Великої літери).
2. Кут падіння дорівнює ..? (куту відбиття).
3. Дніпро впадає у ..? (Чорне море).
4. У середині кожної квітки є маточка і ..? (Тичинки).
5. Піфагорові штани …? (На усі боки рівні).
Продовжується вручення атестатів

І знову пауза.

Ведуча.
А зараз наступне завдання. Воно називається «Розсипані пари». Існує багато загальновідомих словосполучень і назв, до яких входить будь-яке власне ім’я. Наприклад, «Діти капітана Гранта» або «Троянський кінь». Зараз за цим зразком ви спробуєте згадати шкільний матеріал і з’єднати розсипані пари слів. Я буду вам казати одне слово, а ви відповідати, яке власне ім’я йому належить.

1. Штани…(Піфагора).
2. Біном…( Ньютона).
3. Гвинт… (Архімеда).
4. Вежа …(Ейфелева, Пізанська).
5. Лампа … (Аладіна).
6. Лічильник … (Гейзера).
7. Таблиця …(Менделєєва, Брадіса).
8. Азбука …(Морзе).
9. Нитка … (Аріадни).
10. Голова … (Професора Доуеля).

Випускник
О, вчителі мої кохані, 
Завжди у справах і турботі.
Ви змушували нас не марно
Крутити мізками в роботі.
Скажіть ви що-небудь для нас
У цей чудовий світлий час.

Учителі-предметники говорять напутні слова випускникам.

2-й ведучий.
У нас учителів багато.
Дивися — ось вони на святі.
А серед них рідніша самі,
Звичайно, наші класні мами.
(Інший варіант
 Звичайно, класні тата й мами.)
Ми просимо піднятись вас,
Останній дати нам наказ

Класні керівники говорять напутні слова випускників.

1-й ведучий.
Доброти батьківської безмежной
В світі нічого святіш нема.
Як освоїтись у світі безбережнім.
Ви порадьте соїм дочкам і синам

Виступають батьки. Виходить група випускників, по декілька чоловік від класу.

Випускники.
Ви нас добру завжди навчали,
Спасибі вам, учителі,
Для нас серця ви відкривали,
За це уклін вам до землі.
Куди б дорога ни вела,
Йдемо, із трав струсивши роси,
Частичку вашого тепла
Ми в серці бережливо носим!
І пам’ятаєм вас ми неспроста,
І, як в житті нам важко не прийдется,
В нас назавжди і ваша доброта
І ваша щира радість зостается.

Виходять ведучі й група солістів. Виконують пісню «БАЛ ВЫПУСКНОЙ» (вірші та музика С. Кочурової). Випускники у залі запрошують на вальс вчителів, батьків

Не сумуй, випускник!

Директор: Сьогодні ми в черговий раз проводжаємо у «велике життя» наших випускників. Це наш ___ випуск за рахунком, а всього за часи роботи нашої школи її стіни покинуло ___ юнаків. Кожен з них знайшов своє місце в житті. Серед наших випускників є і вчителя, і лікарі, і будівельники, і музиканти, і військові, і робітники. Нашим учителям не соромно за свою працю.
Сьогодні в такий урочистий для всіх, хто зібрався у цім залі, день хочеться 
побажати вам, дорогі хлопці й дівчата, світлого шляху до тих цілей, що ви намітили, удачі й успіхів на шляху, здоров’я і щастя!

Виходять ведучі – дівчина та юнак із випускного класу.

Ведучий:
Здавалося б одне й те саме
Вже котрий день, вже котрий рік.

Учителям фізкультури
(на мелодію пісні «Извозчик»)

Тільке тенькне на улюблений урок наш дзвінок.
І учитель фізкультуре стріне нас,
Вибігаємо із шкільних ми дверей зі всіх ног.
І шикується на ґанку увесь клас.

Ти подружко давняя, фізкультуро славная,
Як стрункіш стать пкажи.
Ноги зроби міцними, а всі рухи влучними…
Нам (І. П.), поможи.

Учителю ОБЖ
Зі сходів хто до нас спустився?
(І. П.), до нас ыди 
У тебе кожний може вчиться,
Як рятуватись від біди.

Учителям праці
Хлопці.
Не столяри ми і не тесляри,
Та з інструментами завжди на «ти»
Бо нас учили справжнії майстри.
Закрутим всі для вас гвинти.
Дівчата.
І шити й готувати вмієм ми
Нас научили ви тому легко.
І хоч не всі ми будем вченими, так
Та господарки ого-го.

Усім учителям дарують квіти.

Ведуча. За труд важкий, недоспанії ночі.
Вклоняємося низько до землі
За лагіднії, усміхненії очі,
Спасибі, дорогі учителі!

Ведучий. Випускники, у нас було багато вчителів талановитих і мудрих: подякуємо їм поіменно (називає імена, по батькові, прізвища вчителів-предметників – для них виконуються жартівливі вітання)

Учителям гуманітарного циклу

(на мелодію із к/ф «Генерали песчаных карьеров»):
У школі мову я почав учить,
Та нічого не розуміть.
Мені історії відкрилась нить,
Та я її не розуміть.
Письменників, поетів став я чтить,
Та знову я і їх не розуміть.
Коли вже іспитів настала мить,
То я почав усе учить,
І що ж таке зі мною сталось вмить,
Бо зміг усе я зрозуміть.
Це ви змогли країну знань відкрить.
Дозвольте ж квіти зараз вам вручить.

Дарують букети квітів.

Учителям природничого циклу

(на мелодію пісні «Сумрачно все»)

Одинадцять років ми вивчали світ навколо,
Кактус, вужі, миші — все терпіла наша школа.
Вибухи в пробірках, і розлиті реактиви.
І в підлозі дірки. а горіло так красиво.
Глобус, наче м’ячик, під ногами скаче.
І над картой учень б’ється, чуть не плаче.
Школо, наша школо, все ти нам прощала.
Кожний ранок радо учнів зустрічала.
Любі наші вчителі, вибачення просим.
І за кращих на землі скажемо ми тости.
З вами не прощаємось, і до вас ще прийдем,
Коли нову зірку ми для вас відкриєм.

Учителям фізико- математичного циклу

(на мелодію пісні «Помоги мне» із к/ф «Бриллиантовая рука»)

Про інтеграли говорили ви
Довго так, складно так
Незрозуміло, як зуміли ми 
Суть ухопить.
Ви гідростатикой лякали нас, 
Ядерной фізикой…
Та наші голови наукою
Ви змогли захопить.
З Архімедом і Енштейном
Познайомились ми вже давно.
І за Броуном молекул 
Звичним став хаотичний танок.
Задачі ми тепер по фізиці, 
Як горіх лускаєм.
І всі математичні формули 
Дуже легко згадать.
Ми запросто накреслим креслення
У сладній оптиці.
І будем з нашим точним мисленням
В ВНЗ поступать.
Приспыв
Дарують букети квітів.

Директору і завучам

(на мелодію пісні «Погода в доме»)

Який прогноз сьогодні в школі?
Із ким директор нині не в ладу.
І я молю: «О, Боже, твоя воля!
Не дай потрапить на очі йому!»
Найголовніше — це учитись.
Перевіряє завуч кожний клас.
Переписати умудритись
Дз перед уроком — це закон для нас. 

Дарують квіти.

Шкільні частівки
По перилах кльово їхать.
Тільки потім не до сміху.
На штанцях діра страшна.
Вдома матінка сумна.

Нам до двійок не звикати,
Двійки так легко хапати.
Нічого не треба вчить,
Щоби двієчку схопить.

Нас утримати в ідальні
В спокої — то праці марна.
Не старайтесь, вчителі,
Ми уже усе змели.

В школі чути тут і там
Півнів крик і шум і гам.
Часто тут ідуть бої,
Півники у нас свої.

Теоремою Вієта
Зачарован цілий клас.
Та чомусь ця теорема.
Не дійде ніяк до нас.

В класі формули вивчали
Від зубів щоб відлітали.
Вивчив множення таблицю
І тепер мені не спиться.

Скільки буде два по двічи?
Це вже істина ізвічна.
Треба, друзі пам’ятатать.
Два по двічи буде ……пауза
Якщо хтось промовив п’ять 
Ми кінчаємо співать.

Ведуча. Ми думаємо, що вам було весело – адже сьогодні свято! А свято – це день, коли розквітають квіти і усмішки на обличчях, коли музика, веселощі, жарти! І жартуємо ми над собою та своїм шкільним життям: послухайте відвертості випускника.

Випускник. О, школо рідная моя,
Чи хто любив тебе як я?
Твої столоченії клумби,
Твої поламанії двері. 
Твої разорванії карти,
Як буде ми без них тепер?
Як я люблю читать замітки,
Написанії на стінах.
Кидать записки і шпаргалки
І залишати їх в столах.
О, школо, школо, як забуду
Твій крик гучний і шум, і гам
Я пам’ятати завжди буду.
Про наших шкільних тат і мам.
Усе від нас вони терпіли.
Ми на очах у них росли.
Вони нас доброті учили.
За це поклон їм до землі.

Ведучий. Так, повість про школу іде до розв’язки
От вже залишився останній абзац.
Тепер не поможуть шпаргалки й підказки.
Задачі самим нам вирішувать час.
Хай шлях наш не завжди буде барвистий.
Доросле життя так не схоже на рай.
Твій путь пред тобою, як аркушик чистий.
І що написати на нім — вибирай.

Ведуча. Десять років, з несміливих первачків
Ми росли і набирались сил
І на жаль на стільки же років
Стали старші ті, хто нас учив.

Ведучий. У кожного в житті лише єдиний раз
Буває свій перший, свій пам’ятний клас.
І перший підручник і перший урок.
І перший заливчастий шкільний дзвінок.

Ведуча. Так згадаємо ми перших вчителів, 
Хто нас вів в країну знань і відкриттів.

Слово надається першій учительці.

Перша вчителька.
От і випуск. Ви так його ждали.
То чому ж ви тепер не смієтесь?
На обличчах лиш усміх печалі —
Ви з дитинством своїм розстаєтесь.
Зостається за шкільним порогом
Час безпечний розваг і весілля.
Ви підете своєю дорогой…
Та до нас в школу завжди вхід вільний.

Лунає пісня «Учительница первая моя», 
учні дарують букети квітів.

Ведучий.
Учителі усі прекрасні.
Той чудовий і цей теж.
Тільки краще ваших класних
В цілім світі не знайдеш.

Ведуча. Слово надається класному керівнику.

Вокальна група виконує пісню на мелодію О. Мітяєва

«Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались!»

Червневий вечір гасне,
І сонце вже сідає,
І вітер притихає, 
Щоб нам не заважать.
Ми разом всі зібрались — 
Дівчата і хлоп’ята,
Щоб згадувать шкільні роки, 
Дитинство проводжать

Гітари шестиструнні
Акорди взяли стройні.
Мій друже, на прощанння 
Ти школі посміхнись.
І хай сумним не буде
Нам з класом розставанння.
Як здорово що всі ми тут
Сьогодні зібрались

І мама наша класна 
Крізь сльози посміхнеться.
На витівки на наші
Ти більше не сердись.
Братерство наше шкільне 
В житті не розірветься.
Як здорово що всі ми тут
Сьогодні зібрались.

Пісня на мелодію О. Пахмутової «До свиданья, друзья!»
Одинадцять років пролетіло,

А здається — це було торік,
Коли в вересня сонячну днину
Ми ступили на шкільний поріг.
Нас учителька перша вітала
І навчала читать і писать.
На очах ми у неї зростали.
І відмінником кожен міг стать.

Приспів.

Прощавай, рідний клас,
Завмирає в серці ніжність.
Рідна школо, прощай,
Ти на зустріч з дітьми´ чекай. (2 рази)
П’ятий клас, наче сходинка друга
У шкільному процесі життя.
Самостійнішими стали учні,
Поскладнішали їх завдання.
Так багато наук і предметів,
Навіть складно їх запам’ятать.
Поруч з нами завжди педагоги.
Залюбки нам усе роз’яснять.

Приспів

Поруч з нами ще класная мама,
Своїх учнів підтрима у всім,
Будь-то конкурси, чи-то контрольні
Вона дасть нам поради у тім.
Було все хвилювання тривоги,
Опускалися руки вкінець,
Та ми все ж здобули перемогу.
Всі вітали наш клас: молодець.

Приспів.

Час спішив, ми мужніли, зростали.
І сьогодні наш бал випускний.
Ми з дитинством сьогодні розстались
В вечір радісний, вечір сумний.

Приспів

Пісня на мелодію І. Дунаєвського «Не забывай!»
Як вивчиш всі науки плідно
І прийде літо в рідний край
Не забувай, про школу рідну 
Про вчителівне забувай.

Не забувай, як першу зміну
Боявся вранці ти проспать.
Як намагався на перерві
Устигнуть фізику списать.

Як на уроці фізкультури
Ти розбивав м’ячем вікно.
Не забувай, як усім класом 
З уроків бігали в кіно.

Не забувай маткабінета, 
Де плавав у дошки не раз,
Не забувай прийти щоліта.
До тих, хто щиро любить нас.

Як вивчиш всі науки плідно
І прийде літо в рідний край
Не забувай, про школу рідну 
Про вчителівне забувай.

Ведучий.Слово надається директору школи.

Директор школи. Шановні гості, батьки, вчителі, дорогі випускники! Настав відповідальний момент: дозвольте мені вручити нашим випускникам атестати про середню освіту.

Іде вручення атестатів.

Ведуча.
Урочисту частину вечора завершено, але свято триває!
Товариші мої, близькі моїх товаришів.
Сьогодні мизібрались у цій залі.
Щоб привітать своїх учителів.
Сказати їм, раніш що не казали.

Ми вам даруєм посмішки і квіти 
До вас найкращі наші почуття.
За вашу ласку, доброту, терпіння
Ми дякувати будем все життя.

Кожному вчителю вручається намальований шарж на його предмет, жартівлива медаль, на якій записується назва номінації.

Ведуча.
А зараз сюрприз: пропонуємо вам подивитися фільм, знятий випускниками, які брали інтерв’ю у своїх учителів.

Учителям були запропоновані запитання:
1. Чим вам запам’ятався 11-й клас?
2. Хто більш за всіх запам’ятався вам своїми витівками і якими?
3. Ваші побажання випускникам (перегляд відеофільму).
Ведучий. А тепер я оголошую про початок випускного балу (повертається до дівчини-ведучої).
Сонце вже сіло, 
і час так швидко біжить.
Свято продовжують наше 
веселії танці.
Пані, дозвольте мені
вас запросить,
Щоб закружляти нам поруч 
у легкому вальсі.

Лунає мелодія «Школьного вальса».

Ведучий.
Випускники запрошують на танок учителів, батьків, своїх однокласниць.

Не сумуй, випускник, на прощання,
Посміхнися скоріше давай,
Побажай виконання бажання
Нових зустрічей всім побажай.
Випускний бал продовжується.

Десять років пролетіло, наче десять днів.

Святково прикрашений актовий зал. Звучать мелодії про школу. У залі збираються святково вдягнені випускники, учителі, адміністрація школи, батьки, гості.

На сцену виходять ведучі: юнак – Труд, дівчина – Муза. Вони вітають усіх, хто зібрався у залі.

Труд.
Дозвольте привітатись, Труд,
Я можу вас прославить у віках 
Якщо ви оберете вірний путь,
Своє життя триматимте в руках
Я зв’язан із стремлінням,
Що веде до цілі,
З знаннями, що вам успіх надають
Я вам підмога в кожній справі,
В кожнім ділі.

Муза.
Я — муза, радість відкриттів для вас
Із вами буду повсякчас.
Щоб вам в труді було не нудно жить,
Його натхненним можу я зробить.
Труд і муза
Усюди разом краще нам іти,
Не розлучайте друзі нас в житті.

На сцену виходить Лінь, підходить до Труда, бере його під руку, відводить від Музи.

Лінь.
Авжеж! Не можна розлучати
А коли поруч буду я?
Стомивсь — скоріш відпочивати
Ти на подушечку приляг.
Я заспокою,
Тихим спокоєм,
Повіки зімкни,
Стомився — засни.
Адже ви довго тут учились,
Пихтіли, надривались, злились.
Так скільки можна працювати?
Нумо співати й танцювати.
Погуляйте рік чи два
Відпочине голова.
Покрасуйтеся собою,
Подружіться ви зі мною,
Я ж не тільки вволю сплю,
Пустувати — страсть люблю.
Труд.
Ото напасть, як сміла ти
На випускний наш бал прийти
На свято юності, краси, надій,
До тих, у кого так багато планів, мрій.
І кличеш їх лише відпочивати,
Життя в неробстві і весіллі прожигати?
Муза.
Зажди-но труд, не кип’ятись, 
Ти ліні, любий, стережись.
Ця штучка будь-кого окрутить,
Хоча ніжна, та воду мутить.
Труд.
Я за себе не боюсь
З лінню швидко я борюсь,
Наче криця в мене воля,
Сили і снаги доволі.
Я на стражі повсякчас…
Пан директор, вам вже слово,
Ждуть останній Ваш наказ.
Вам-бо у житті видніш, як злінню впоратись скоріш.
Слово надається директору школи.

Труд.
Після слів оцих прекрасних
Навіть ліні стало ясно.
Діти наші люблять труд,
Правильним шляхом ідуть.
Муза.
Діти в нашій школі — кращі,
Труд і творчість — друзі ваші.
У дорослому житті
Вам відкриті всі путі.

Слово надається батькам і випускникам. На сцену виходить філософ-скептик. У строгому елегантнім костюмі.

Філософ.
Дозвольте привітати вас, пані та панове, дорогі випускники! Сподіваюсь, деякі мої висловлення вас не шокують і не скривдять, а тільки-от викличуть усмішку і примусять замислитися над суперечливими проблемами буття.
1. Якщо будь-яка неприємність може зчинитися, то вона відбувається.
Наслідки:
– усе не так легко, як здається;
– усіляка робота потребує більше часу, ніж ви думаєте;
– будь-яке рішення плодить нові проблеми.
2. Будь-яка дія зобов’язує, а бездіяльність не зобов’язує ні до чого.
3. Якщо честолюбна мрія не змушує вас страждати, то її у вас немає.
4. Принцип для ділових людей: якщо ви дієте у порушення правил, вас штрафують; якщо ви дієте за правилами, вас оподатковують налогом.
5. Коли руйнується основа піраміди, її верхівка може залишитися на місці, для цього потрібні лише гроші.
6. Щоб уникати помилок, треба набиратися досвіду, потрібно робити помилки.
7. Життя недовге. Його ледве вистачає, щоб здійснити достатню кількість помилок. А вже повторювати їх – неприпустима розкіш.
8. Найбільша неправда – це невірно зрозуміла правда. 
9. Якщо всі думають однаково, значить, ніхто особливо і не думає.
10. По-справжньому про рівень цивілізації розповідають ні розміри міст, ні зібрані врожаї – ні, про нього каже якість людини, яку виробляє країна.
Дорогі випускники! Не дивлячись на те, що життя суперечливе, я впевнений, що усі ви будете патріотами нашої країни, і ваш продукт якості, як людини, лише «відмінний»!

Артисти виходять на сцену. Звучить прощальна мелодія.

Це неофіційна частина випускного вечора, що проходить у формі КВН між учителями і випускниками.
У командах – усі присутні;
Ведучі – один учитель і один випускник;
Журі – батьки.
Переможців і переможених тут немає.
Нехай переможуть Дружба, Взаєморозуміння, Любов.
КВН починається з розминки. Ведучий випускник задає питання вчителям, ведучий учитель – випускникам.
Розминка
Приблизні питання
1. Де життя завжди висить на волосині? (В електричній лампочці)
2. Який найкращий засіб від сивини ви знаєте? (Лисина)
3. Хто ходить сидячи? (Шахіст)
4. Якою рукою ви розмішуєте чай? (Ні рукою, а ложкою)
5. Чім займається людина, яка шукає сучки в очах інших? (Лісозаготівлею)
6. За яких умов життя пасажира у небезпеці? (Коли водій вірить у безсмертя)
7. Чи може дощ йти два дні поспіль? (Не може, бо ніч розділяє дні)
8. Чому собака лає? (Тому, що не може говорити).
9. Що кидають в каструлю перед тим, як варять їжу? (Погляд: дивляться, чи чиста каструля?)
Конкурс «Іспити»
Бажаючі вчителі і випускники «тягнуть» квитки і відповідають по черзі. Можна підготувати по 5-6 квитків. 
Зразкові питання для вчителів:
1. Про що ви думали, до чого прагнули, коли вам було 16 років?
2. Чого ви очікуєте від молоді у наш час?
3. Ви дивитеся у майбутнє з оптимізмом чи песимізмом? І т. ін.
Зразкові питання для випускників:
1. Згадайте про найсмішніший випадок зі шкільного життя.
2. Якби ви стали директором школи…
3. Ваші плани на наступне десятиріччя.
І т. ін.
Домашнє завдання «Освідчення»
Домашнє завдання – це найцікавіший конкурс. Він може проходити у будь-якій формі, як тільки підкаже фантазія. Головне – веселощі, сміх, гарний настрій.
Домашнє завдання випускників
1. Спільна пісня ( на мелодію пісні І. Ніколаєва «Комарово»; куплет співають дівчата, приспів – юнаки, – хором).

Ми останній день у школі
Завтра будемо на волі
І тому сумуєм трохи
Нам розлуки вийшов час
Як птахи ми розлетимся,
Хто у працю, а хто вчиться,
Та ми не забудем школу
І наш дружний рідний клас

Приспів
Аксиоми, теореми,
Географії підтеми
Ми довбали наче дятли,
Щоб знання добути нам.
По перилах ми з’їжджали, 
Лиш штанці ми протирали
Батьків в школу визивали
І всипали вдома нам.

Всі поради і уроки
Ми згадаєм, педагоги
І не раз ми ще згадаєм 
Наш веселий чистий клас
Сфера, тангенс, медіана…
Кличемо на поміч маму
Все тому, що наші мізки
Здать в Кунсткамеру вже час.

Приспів
Нам давно закони Ома
Не дають спокою вдома
І від хімії у осад
Випадали ми не раз
Силі Архимеда раді
І звичайно же педраді,
Що нас виштовхне зі школи
На дорогу в добрий час

Всі уроки ми учили
Скільки вистачало сили,
А про тих ,хто вів уроки 
Пам’ятатимем завжди
Ох, ці мудрії поради
І засідання педради
Ми тоді усі ставали
Тихше трав, нижче води

Приспів
Голова — ума палата
Нам потрібен психіатр,
Щоб з підручників скелети 
Нам не снились по ночах
Біологія, англійська,
Іще мова українська,
Правознавство, фізкультура…
Ой, метелики в очах.

Ми навчались, ми трудились
І багато веселились,
А тепер разом сумуєм.
Час бо розставатись нам
Нас чекають наші долі
Завтра будемо на волі
Дякуєм ми нашій школі 
І її учителям.

2. Пісня-інсценівка (на мелодію пісні про капітана із к/ф «Діти капітана Гранта»; виступає група випускників, можна інсценувати).

Жив на світі ученик,
Прочитав багато книг
Всі научнії ази він вивчить встиг.
Часто руку піднімав,
Правильно відповідав
І завжди він пісеньку оцю співав
Школярам треба тільки навчатися,
Щоби легко в інститут поступить.
Не спіши, не спіши закохатися,
В школі можна без кохання прожить
Та не знаєм, де згорим,
Наче ніжний херувим
Однокласниця предстала перед ним.
Він все очі піднімав
На чарівний ідеал
І за тиждень десять двійок нахватав.
Він бліднів, сумував,
Та ніхто йому тоді не заспівав:
Школярам треба тільки навчатися,
Щоби легко в інститут поступить.
Не спіши, не спіши закохатися,
В школі можна без кохання прожить

3. Енциклопедія шкільного життя (один випускник називає слова і словосполучення, другий дає тлумачення)
Дорога до школи – «Тваринною стежкою»
Дорога зі школи – «Світлий шлях»
Директор школи – «Великий володар» 
Завгосп – «Скупий лицар»
Класний керівник – «Приборкувачка тигрів»
Клас – «Неспокійне господарство»
Батьківські збори – «Суд народів»
Класні збори – «Багато шуму із нічого»
Випрошування грошей у батьків – «Ходіння по муках»
Кабінет до прибирання – «На графських руїнах»
Кабінет після прибирання – «Піднята цілина»
Відповідь біля дошки – «Репортаж із петлею на шиї»
Немає десяток – «Бідність не порок»
Відмінник, який отримав двійку – «не все коту масляна»
Двійка за підказку – «Горе від розуму»
Виклик на педраду – «Приборкання непокірної»
Домашній твір – «Склянка води»
Класний твір – «Нотатки божевільного»
Буфет – «Дохідне місце»
Гардероб – «Куликовська битва»
Дискотека – «Ярмарок наречених»
Неділя – «Промінь світла у царстві темряви»
Що про нас думає Пушкін? – «Друзі мої! Чудовий наш союз»
А що про нас сказав Лермонтов? – «Як сумно я дивлюсь на… ваше покоління!»
4. Пісня юнаків (на мелодію пісні «Привет»)

Привіт, сьогодні — випускний,
А вечір тихий, чарівний,
Як на заказ.
Прощаємось із рідним класом,
Іще ми поруч, ще ми разом,
І бал для нас.
Привіт, а ми вже відучились,
І іспити уже скінчились,
Та тільки тут.
З тобою ми з дитинства вийшли.
А після школи — іспит інший,
І інший путь.
Привіт, учителько любима
Ти дарувала невгасиме
Для нас тепло.
Дозволь на танець запросити
І в легкім вальсі закружити,
Тут так світло.
Привіт, а свято вже в розгарі,
Ось-ось і закружляють пари,
Скінчаю спів.
Привіт, прийшов нам час прощатись,
Ми обіцяєм зустрічатись
Серед років.

5. Поетичне присвячення вчителям.
1-й учень.
Все в праці добувається
Все, окрім радості і сміха,
Хай ваші мрії всі збуваються,
Робота хай приносить втіху.

2-й учень
Не смійте забувать учителів
Вони нас пам’ятають кожну мить
І не зважаючи на швидкий плин років
Нам їх зоря як і раніш горить.
Від нас чекають радісних вістей,
Нечастих зустрічей серед буденних днів.
Ви згадуйте найкращих цих людей
Не смійте забувать учителів!
Мигтять роки навколо в суєті
В погоні за кар’єрой чи грошима
Ми стаємо неначе ті машини, 
Що все змітають на своїм путі.
А слід би зупиниться, озирнутись
Згадати тих, хто нас всьому учив
Вони до нас так радо посміхнуться,
Не смійте забувать учителів

6. Педрада «Коли нас не буде у школі»
Учасники – чотири юнаки, які кажуть про себе у майбутньому.
Антон.
Як я нервую на цих педрадах!
Іван.
А ви дивились учора новини?
Всі.
Ні, а що?
Іван.
У фіналі чемпіонату НВА вирішальний м’яч забив Іванов.
Серьога.
Та що ти?
Олексій.
Невже наш Серьога?
Антон.
Цікаво, що стало з його однокласниками?
Іван.
Олексій Сідоров полетів у космос.
Серьожа.
Мабуть йому замало земного простору.
Олексій.
Так, він завжди був рухливим хлопчиком.
Іван.
А що сталося з Антоном?
Олексій.
Він зараз в аспірантурі.
Серьожа.
На які ж кошти він живе?
Іван.
Так він же у ресторані підробляє.
Антон.
Що, офіціантом?
Серьожа.
Ні, вишибалою.
Олексій.
А як наш Івасик?
Антон.
Він став правозахисником і зараз у відрядженні на Березі Слонової Кості.
Іван.
Кого ж він там захищає?
Антон.
Тигрових орангутангів.
Усі.
Оце так!!!
Антон.
Так, багато чого досягли наші учні, і головна заслуга у цьому – учителів нашої школи.
Серьожа.
Колеги, чи не час нам по домах, бо запізнимося на «Санта-Барбару».

Домашнє завдання учителів (пісні- переробки)
На мелодію Ю. Шевчука «Осень»

Що таке дитинство — це планета,
Що летить з вітрилом нашой мрії
В нім багато радості, тепла і сонця світла,
Тут усі сміятись дзвінко вміють.

Радість в серці завжди з тобой
Піднімає над суєтой.
Хай вітрило дитинства летить
Туди, де мрія зорить.

Що таке дитинство — наші діти
Тягнуться до знань вони серцями,
І така вже наша вчительськая доля,
Що для них ми в школі тата й мами.
Приспів
Що таке дитинство — вічне свято
Повітряні кулі, клоун, поні
Тістечок цукерок і морозива багато
Повітряний змій в малій долоні.

Що таке дитинство — та це ж школа
Повний клас дівчаток і хлоп’яток.
На уроках все для них чудесно, гарно, ново.
І горить цікавість в оченятах.

На мелодію пісні Е. Ханка «То ли еще будет…»
Навантажувати нас стали більш чомусь-то
По частинах зарплатню видають комусь-то
Я вночі вкладаюсь спать
Роздягтись несила
От би знов дитиной стать
Як в дитинстві милім.
Чи те іще буде,
Чи те іще буде,
Чи те іще буде,
Ой-єй-єй
Чи те іще буде,
Чи те іще буде,
Чи те іще буде,
Ой-єй-єй

На мелодію із м/ф «Крошка Енот»
Посмішка нам скрашує життя
Хай на нервах вся шкільна робота.
Тільки ти не видай почуття,
Хоч від злості закричать тобі охота

Зовсім трошки зачекай, 
Учня зразу ти не лай
Нагадай про попередження останнє
Із веселого струмка починається ріка
З посмішки ми починаєм виховання.

Як на бій йдемо ми на урок,
Та якщо нам довелось запнуться,
Посміхнись, твій посміх не порок,
Якщо важко, можна просто посміхнуться

Завсім трошки зачекай
Та забуте пригадай
І продовжуй сміло ти навчання
Із веселого струмка починається ріка
З посмішки ми починаєм виховання.

І ніяк учитель не забудь,
Що тобі всі діти довіряють.
І яким нелегким буде путь,
Посмішка твоя його хай прикрашає.

Зовсім трошки зачекай
І у відчай не впадай
Приклади ти максимум старання
Із веселого струмка починається ріка
З посмішки ми починаєм виховання.

На мелодію пісні Мінкова «А знаешь, все еще будет».

А знаєш, все іще буде
Пам’ятатимуть школу люди
Стануть тихими наші будні
Так помрієм про це ми чудо
Діти стануть ретельно навчатись
На уроках всі будут старатись
Ми не будемо хвилюватись
І уроків зривів не буде.
Приспів
А знання — то 
Чарівна пташка, 
Упустиш і не спіймаєш
Людиною стати важко
Та треба учитись
І ти про це знаєш
І можливо, такий час настане
Меблі новії в школу поставлять…
Буде в класі дітей не по тридцять
Як же легко нам буде учиться.
Розумієш, усе іще буде
І учитель про двійки забуде
І на учнів не буде він злиться
На уроках ніхто не стомиться.
Приспів
А знаєш, все іще буде
Пам’ятатимуть школу люди
Стануть тихими наші будні
Так помрієм про це ми чудо

На мелодію фінської народної пісні «Рулатэ».
Якщо самотньо на світі живеться
Щастя не бачиш, боїшся біди,
В школі тобі сумувать не прийдеться.
Серце стримкіше заб’ється в груді.
Гей, рулате, рулате, рулате, рула, 
Рулате, рулате, рула-та-та, 
Рулате, рулате, рулате, рула, 
Рулате, рулате, рула-та-та!

Якщо твій братик надумав влюбиться
Важко прийдеться тобі — так і знай
Коли прийшов тобі час одружиться
В жінки учительку не обирай!
Приспів
Буде тобі метушливая доля
Штопать шкарпетки, обід готувать
Праски прання і уборки доволі,
А по ночах самостійні звірять.
Приспів
Є у житті нашім кожному місц е
Тут працювать слабакам вже несила
Коли із школи уходить учитель,
То невідомо, кому пощастило

Успіхи вам пророкуєм і зліти. 
Треба пораду — чекаємо вас
Ви ж назавжди наші ріднії діти,
Наш випускний найчудовіший клас.

Останній конкурс «Прощальная песня» 

Прощальна пісня випускників. Пісня виконується під гітару одним випускником, усі інші співають приспів.

Десять років пролетіло, наче десять днів.
Вже дорослий починається урок
Школо, школо — пристань наших мрій
Ми вже залишаєм твій порог.
І в закритім від вітрів дворі дзвенить
наш дзвіночок у малій руці.. 
Завтра нас завертить, закружить
Вир буття у людяній ріці.
Наче квітка срібний колокольчик,
Рідний двір цвіте, як давній рай
.Відзвенів останній наш дзвіночок.
Час сказати: «Школо прощавай»

Прощавальна пісня відзвучала.
І схвильовані серця у мам і тат.
Що для цього школяра начало,
То для них вже пройдений етап.
До схід сонця буде вальс звучати
І кружляти пари тут і там.
Як це все накажете назвати:
Школи дар прощальний усім нам.
Ти хвилин смішних, сумних і милих…
І учителів не позабудь.
Підрастеш, і якщо будеш в силах,
То порадуй школу чим-небудь.

Прощальна пісня 
«Учительські страждання»

Ох, колеги, що ж це в світі діється.
Ми ж хотіли з вами відпочить
Від усіх, хто на уроках ліниться,
Тих, хто настрій нам псує за мить.

Скільки ми від них терпіли, мучились,
Скільки рятували від біди
То чому ж тепер стоїм засмучені,
Бо вони уходять назавжди.

Іх записки в класі не літатимуть.
І до школи вже не викличем батьків.
Знаємо, вони не забуватимуть
Навіщатимуть своїх учителів.

Що ж, мої колеги, не журіться.
Хай тривога в серці не бринить.
Дітям на останок посміхніться,
Усміх їх у серці збережіть.