Прощавай, 11 клас!

Дійові особи.

Ведучі – 2 чоловіки
Школярі – 2 чоловіки
Першокласники – 3 чоловіки
Десятикласник
Злидарі – 2–3 чоловіки.
1-й ведучий
Все починають в школі 
заливисті дзвінки
В далекий шлях відчалюють вже парти.
Попереду крутіші будуть старти.
І посерйозніш будуть, все ж таки.

2-й ведучий
Диктовки, задачі,
Тріумфи і невдачі,
Параграфи, контрольні
І давнії віки,
То десь Дніпро загубиться,
З реакцієй хтось мучиться….
Все починають в школі 
заливисті дзвінки.

1-й ведучий
Все починають в школі 
заливисті дзвінки.
Дорогу до зірок і тайни океану.
Все буде це пізніше або рано
Усе попереду в нас друзі, а поки…

2-й ведучий
Аноди, катоди 
Хмельницького походи,
Пустелі і гори,
Ліс, ріки і піски
Хтось приклад забуває,
Хтось правило вивчає
Все в школі починають 
заливисті дзвінки.
Вальс у виконанні дітей студії бальних танців.

Слово надається директору школи.

1-й школяр 
У кожного в житті єдиний раз
Буває свій перший, свій пам’ятний клас
І книжки нові, і перший урок,
І перший заливистий шкільний дзвінок.
І перший учитель, що нас привітав.
Назавжди тепер вірним другом нам став.

Слово надається першій вчительці
Звучить пісня «Перша вчителька»
Чаклунко-осінь, зачекай, зажди,
Вертай в дитинство бабиного літа,
Учителько, ти в серці назавжди
В осінніх барвах і духмяних квітах.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Уроків неповторний дивосвіт,
Очей твоїх живе, зоріє згадка,
І нині вдячний шлють тобі привіт
Твої вчорашні хлопчики й дівчатка.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Пливе туман від росяних дібров,
Мережа-стежка, дітвора у школі
Учительку свою стрічає знов
І дзвоник будить клени і тополі.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,
Сонечко, засяй, радо привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Зірку осяйну, вчительку мою першу.
Зірку осяйну, вчительку мою першу.

2-й школяр
Ми пам’ятаєм дзвоник той веселий
Що продзвенів тоді нам в перший раз,
Коли із квітами ми увійшли до школи
У свій найкращий в світі перший клас.

1-а школярка
З смішними косичками й бантом
Я гордо йшла у перший клас,
А поруч зі мною був тато
І всі поглядали на нас
В цей час неповторний і дивний
Заглянули в серце мені
Ті добрі та лагідні очі,
Що снились не раз уві сні.
Цей погляд відвертий і щирий
Я буду нести у життя
Спасибі вам, вчителько, мила,
Наставнице перша моя.

1-й першокласник
Як швидко настала прощальная дата
Як швидко прийшов розставання вам час.
І ви малюками були хлоп’ята.
Та дивимось знизу угору на вас.

2-й першокласник
Ми прийшли вас привітать.
І учитель разом з нами.
Хочемо тепер сказать —
Ми пишаємися вами.

3-й першокласник
Прийшла пора прощатись з партой школьной,
Підручниками, дошкой, рідним класом.
Зізнайтесь, зараз вам, напевно, больно
За школою сумуєте ви разом.

1-й першокласник
Зараз продзвенить дзвінок 
на останній ваш урок.
Вам бажає перший клас
В добру путь і добрий час.

1-й ведучий
Коли ви до зірок злетіте,
Зметнувши блакитне плам’я
Завжди ваш шкільний учитель
Буде незримо з вами.

2-й ведучий
Ви заново з ним відкрили
Для себе планету нашу.
І він дарував вам крила.
Окрилив він душу вашу.

1-й ведучий
Казка? Та ні, не казка.
Все пам’ять вам нагадала.
І те, як його указка
Чарівною паличкой стала.

2-й ведучий
І те, як відкривши підручник,
Ви наче відкрили ставні.
Учитель — він чародій.
І в той же час — наставник.

Слово надається класному керівнику.
Звучить пісня «Вчителька»
Вітер віє, мете хуртелиця,
Стежка із школи додому стелеться.
Як тебе шукати, де тебе знайти,
Звідки виглядати,
Де тебе знайти?
Приспів.
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб в кіно піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)

Скоро прийде весна, вибори пройдуть,
І мене після комісії до армії візьмуть.
Та я не буду листи тобі писати,
Бо ти будеш на помилки їх перевіряти.
Приспів.
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб в кафе піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)

Сонечко встає і димить трава,
Бачу стежку, де проходиш ти,
Вчителька моя, зоре світова,
Звідки виглядати, де тебе знайти?
Приспів.
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб в армію піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)
Вчителька, мікрорайону нашого вчителька,
Ти замість того, щоб кудась піти,
Сидиш перевіряєш зошити. (2 рази)

1-й ведучий. То що ми вас розвеселили?
А то ви трохи зажурились.
Ні з нами ви не заскучаєте.
Шкільних артистів зустрічайте!
Виступ десятикласників «Рекламна пауза»
Все життя ти лаєш,
І про славу мрієш.
Чуда ти чекаєш
І у казку віриш.
Пролетіли роки,
Наче й не бували
Та визнання трохи, 
І нема реклами
А без реклами ми самотні
Вас проводжаючи, не будем жорстокі.
Ось вам реклама
Про нашу школу
Краще за неї не буде ніколи.

У залі з’являються злидарі

Злидар.
Самі ми не тутешні, зубна щітка нам
не доступна, не дайте померти від карієсу!

Ведучий.
Ви хто?

Злидар.
Зі школи бізнесу. Ходимо по електричках, вчимося заробляти гроші. В електричці почули про вашу школу. Вирішили подивитися. Як у вас чисто, гарно, головне – сухо!

Ведучий.

Ну, що ж, гостям ми раді, слухайте і дивіться! (Називає адресу і номер школи). Де навчаються гарні, дуже гарні люди? Саме там, де звичайні люди.

Виходять гарні та ошатні учні.

Ведучий.
Все більше і більше молодих людей обирають нашу школу. Давайте послухаємо, чому?

Ошатні учні говорять за чергою. 
Таке відчуття, що душа танцює! 
Без неї відчуваю себе некомфортно, не в своїй тарілці.
Обалденна школа, я загалом намагаюся обирати все найкраще.
Навіть порівнювати ні з чим!
Вона підходить мені за стилем!
Коли я її не відвідую, я якось навіть починаю нервувати…
До неї можна ходити і ходити!
Це найкраща школа у світі!
Коли прийшла до школи, то я здивувалася, як такі молоді і веселі вчителя в змозі вправлятися з учнями, а наслідок перевершив усі очікування. Тепер я впевнена у своїх знаннях. Вони мене не підведуть.
Кожного разу, коли я приходжу до школи, ви знайдете у розкладі той урок, який вам потрібен. У нашій школі завжди гарна погода, та і вчителі відмінні.
Випускниця виконує пісню «Школярія».
Є на світі не скінчена
Не повторна сторона
Всім відома, всім відома —
В пам’яті завжди вона.
Забажає в таку бути
Пору ранню цю,
Сонечко тебе розбудить,
Поведе в школярію.
Школярія – там бувала ти і я,
Дзвоника мелодія кликала у клас.
Школярія – друзів, та міцна сім’я,
Не забуде нас – Школярія.
Там із крейди білі гори,
Сине море із чорнил,
Гомінливі коридори,
Довгі ковзанки перил,
В класах стенди і таблиці,
Дошки для писань,
Папки, книги на полицях,
Лабіринти запитань.
Школярія – там бувала ти і я,
Дзвоника мелодія кликала у клас.
Школярія – друзів, та міцна сім’я,
Не забуде нас – Школярія.
Школярія – там бувала ти і я,
Дзвоника мелодія кликала у клас.
Школярія – друзів, та міцна сім’я,
Не забуде нас – Школярія.

Відповідь випускників.

1-й ведучий.
Ти пам’ятаєш дитинство своє босоноге,
Стежки, що до школи тебе привели,
І перші тривоги, і перші щасливі дороги,
І тих, хто за руку повів у світи.

Про вчителя моє найкраще слово,
Як про людину дану всім від Бога,
Бо все добро так щиро в серці світить,
Найкращому створінню – нашим дітям.

2-й ведучий
Учитель! Що в імені цьому?… Відкрийте!
Тут погляд твоїх і моїх оченят.
Учитель! Він друг назавжди… і мрій тих,
І років шкільних не повернеш назад.

1-й ведучий.
Згадай! Скільки прощених нас, не забутих…
А вийшли із школи і стали людьми,
Бо перші у світі свої інститути
Ми тут починали малими дітьми.

2-й ведучий.
Тож серце хай б’ється у вас без упину,
І кожен з нас знайде дорогу сюди,
Бо бачили в нас ви і доньку, і сина…
Ви просто щасливими будьте завжди!

Лунає останній дзвоник. Увесь зал співає пісню на мотив пісні з к/ф «Розыгрыш» «Когда уйдем со школьного двора».
А ми йдемо зі школи назавжди
Під звуки нестаріючого вальсу,
Нас, вчитель, до дверей ти проведи,
Застережи від лиха і біди.
І знов навчай, і знову розставайся,
А ми йдемо зі школи назавжди.

Для нас відкрита школа повсякчас,
Тому слова прощання не для неї.
Та як забути свій веселий клас
Й кохання перше, що прийшло до нас.
Хоча життя – лише вперед дорога,
Для нас відкрита школа повсякчас.

О, школо — скільки добрих почуттів,
Які забуть, відкинути несила.
Твій голос надривався і тремтів,
Та ти додому радісний летів…
Якщо ж удача раптом полишила, –
О, школо — скільки добрих почуттів.

Закінчення уроків не бува,
І кожний з них для нас дорогоцінний.
Утверджуй на життя свої права,
Воно питає й з істини збива…
Та рішення знайди ти неодмінно —
Закінчення уроків не бува.

А ми йдемо зі школи назавжди
Під звуки нестаріючого вальсу,
Нас, вчитель, до дверей ти проведи,
Застережи від лиха і біди.
І знов навчай, і знову розставайся,
А ми йдемо зі школи назавжди.

13 сценарій останнього дзвоника. Пісні на останній дзвінок.
Сценарій свята «Останній дзвінок» для 11-го класу.
На початку свята лунає пісня у виконанні дев’ятикласниць «Твої очі». 
Ведучі.
1-й. 
О юність, юність, молода, барвиста, 
Напоєна мільйонами сонців! 
О юність радісна, весела, промениста, 
Як я люблю твій водоспадний спів!
Захочу я — вплету у русі коси 
Усі ромашки з польових доріг, 
Захочу я — і вип'ю усі роси, 
Що впали діамантами до ніг.
2-й.
Захочу я — царівною ітиму 
В моїх лугах, де впав свічадом став, 
Захочу я — русалкою плистиму 
Між білосніжних лілій і купав.
О юність, юність, молода барвиста! 
Я зшию шати з листя запашні 
І нанижу калиноньки намиста, 
Щоб уклонялись ясені мені. 
(Л. Забашта)
 (Лунає музика, і входять випускники)
2-йІз року в рік уже десятиліття
Містечко, місто, селище, село
Веселим сміхом, квітами барвисто
Вітає друзів всіх шкільний дзвінок.
1-й
В пронизливім та ніжнім передзвоні
«Дитинство» — чую —, «де ж це ти постій!»
Воно уходить…Ні, воно тут в школі
Воно в малечі, а уход це твій.

1-й Дорогі випускники! Сьогодні для вас пролунає особливий дзвінок, він не схожий на ті дзвінки, котрі ви слухали раніше. Цей дзвінок для вас — рубіж між дитинством і дорослим життям. І зараз ви почуєте напутні слова від тих людей, які проводжають вас у доросле життя.
Звучить пісня «Шкільний дзвінок» (музика В. Уманця, слова К. Дрока).
Дзвінок веселий у дворі 
Залився голосно й завзято, 
І розлетілись школярі 
За парти, наче пташенята.
Дістали з ранців книжки враз, 
Затихли всі розмови й жарти. 
Ввійшов учитель в світлий клас 
І на стіні розвісив карту.
І в урочистій тишині 
Здалося учням в ту хвилину, 
Що то не карта на стіні, 
А вся безмежна Батьківщина!
І їм висотний шлють привіт 
Карпатських гір вершини білі 
І хлюпають за небозвід 
Ланів безмежних жовті хвилі.
У всі кінці прослався шлях… 
І скрізь, куди не гляньте, друзі, 
Дзвенить у праці і піснях 
Життя на ріднім виднокрузі.
І від ясної теплоти 
Всі мрією були зігріті:
Любить цю землю й берегти — 
Вона одна така на світі!

(Слово надається директору школи, представникам адміністрації, гостям і т. ін. Під час виступу лунає музика).
Бременські музики – вистава, що приготували випускники. 
Діючі особи.
Принцеса (випускниця 11-го класу.
Трубадур (випускник 11-го класу
Бременські музики
Сищик
Бродячі актори (учні 1-го класу)
Король
Придворні (батьки випускників)
Ворожка
Народ (усі запрошені, гості і учні)
Ведучі (2 учня, 1 дорослий, учитель)
Реквізит: королівський замок, карета (візок), віз із прикрасами, балкон біля королівського замку, трон, гітара для Трубадура, квіти, кульки і т. ін.
1-ша дія
Це відбулося давним-давно. У той час жили на білім світі нерозумні королі, чудові принцеси, страшні лісові розбійники і веселі трубадури. У ті часи трубадури блукали шляхами, співали пісні та влаштовували веселі вистави, які народ дуже любив. 
Одного разу вранці по дорозі, що веде до королівського замку, з’явилася яскраво розмальований візок, у ньому сидів веселий Трубадур, разом з ним їхали його вірні друзі. Усі вони були бродячі актори і за випадковою випадковістю – випускниками нашої школи.

(Виїжджає візок із Трубадуром і друзями. Віз зроблений зі звичайного возика. На возику роблять коло почесті та покидають сцену).
Віз в’їхав у ворота королівського замку. У вікнах замайоріли цікаві обличчя придворних. Відусюди до замку збігалися люди. Усі раділи заздалегідь веселій виставі.
На балконі з’явився Дурний Король і прекрасна Принцеса, яка теж за несподіваною випадковістю виявилася випускницею нашої школи, і … вистава почалася. 
Школо моя.

Програш.

Школо моя, я ніколи тебе не забуду,
Школо моя, ти домівка в дитинстві була,
Школо моя, ти не знаєш, як всі тебе люблять,
Школо моя, мов за руку, в життя повела.

Приспів.
Мов сонце, світи, моя школо!
Дитинства мого дивний край.
Те бе не забуду ніколи
І ти мене не забувай!

Школо моя, ти є перша свята альма-матер,
Рідна моя, ти надійний в житті оберіг.
В серці навік та любов до людей, що дала ти,
Совість і честь, і початок з пройдешніх доріг.

Приспів.

Наприкінці вистави сталося саме неймовірне. Очі Трубадура і Принцеси зустрілися, і вони, звичайно закохалися один в одного. Принцеса зойкнула, юнак похитнувся, а Король, як побачив усе це з балкону, заголосив на акторів.
– А нумо, пішли звідси! Нічого тут робити! Швидко йдіть! Забирайтеся, я вам кажу! Геть! Вартові та Король кинулися виганяти невдачливих акторів (виганяють). І друзям нічого не залишалось іншого, як тільки убиратися по добру-по здорову і чим швидше, тим краще.
Вечоріло. А тим часом у замку нудьгувала прекрасна Принцеса.  
Співає пісню «Випускники»
Колись давно, у перший раз,
Прийшли ми в школу в перший клас.
В навчанні швидко линув час,
Став випускним тепер наш клас!
Випускники контрольні пишуть,
Випускники білети вчать.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Невтомно клас до знань вели,
Любов до всіх нас зберегли.
За все ми щиро вдячні їм,
Учителям усім своїм.
Випускники контрольні пишуть,
Випускники білети вчать.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
У невідомий досі світ,
Хтось поведе свій зореліт,
Хтось побудує дивний храм,
Та незабути школи нам!
Випускники контрольні пишуть,
Випускники білети вчать.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Бал випускний в серцях залишать,
В своє майбутнє полетять.
Вранці по лісовій дорозі проїжджав у кареті Дурний король. (Король везе возик, зробивши коло, уходить).
І раптом із лісу залунала жвава розбійнича пісня. (свист, вибігають розбійники, лунає пісня «Американці»).
А потім із лісу з’явився Трубадур.
Трубадур (сумно):
Ось і скінчилася чудова шкільна пора. 
Попереду в нас іспити. Невблаганно іде час, відраховуючи секунди, хвилини, місяці роки…
Здається, що це було дуже давно, коли ми боязко і невпевнено увійшли в перший клас.
Тоді для нас усе було уперше: перша вчителька, перше прочитане слово, перший дзвінок, перші радощі та засмучення.
(Піднімаються випускники і говорять слова).
Випускники, промовляючи куплети по черзі.
Прощай, моя школо! Прощай, альма-матер науки! 
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай! 
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки, 
Шляхи перед нами—найкращий із них вибирай!
Напутнєє слово учителя, строгість і ласка, 
Бажання сягнути в науці найглибших глибин, 
А в серці лишиться і мамина пісня, і казка, 
І злети найвищі до геніїв мислі вершин.
Над ріками юні, що нас з пелюшок напували,
Де в росах і травах ще наші лишились сліди, 
Ми вчительку рідну, мов неню, сердечне кохали
Й самі визрівали, немов яблуневі сади.
Як сонце з-за лісу викочує коло червоне, 
Ми дивимось мовчки на плеса прозорі води, 
Та в наших серцях — любов, наче море бездонне, 
Коли нас вже кличуть у далеч життя поїзди.
То білі лебідки чи наші дівчата виходять, 
Живії Джоконди з одинадцятого класу, либонь, 
Земля їм хлюпнула такої чарівної вроди, 
Дала для сердець батьків благородний вогонь.
І ми клянемося… Хай клятву почують цю води, 
Це сонце червоне, земля, що нам сили дала:
Нестимемо серця ми на рівні свойого народу, 
Бо школа ростила усіх нас на славні діла.
Прощай, наша школо! Прощай альма-матер науки! 
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай! 
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки, 
Шляхи перед нами — найкращий із них вибирай!
Трубадур: Шкільна пора вже у минулому. І ось сьогодні пролунає для нас останній шкільний дзвінок.
Ми із сумом озираємося на прожиті роки, що подарували нам багато гарного, що зробили нас розумнішими, кращими.
Випускники.
Остання чверть, весняна чверть,
В руці завмирає крейди шматок.
На дошці шкільній ми старанно креслим
Парболи наших надій і тривог.
Весняна чверть, це чверть остання
Спасибі вам, наші учителі.
За ваш дарунок добра і знань
За те, шо відкрили серця нам свої.

(Слово надається першій учительці наших випускників).
А Трубадур разом з друзями вирушили до королівського замку, де їх чекала Принцеса, на бенкет. 
І коли заграла весела музика, весь замок пустився танцювати.
Виконується танок, наприкінці танка Принцеса і Трубадур утікають).
І ось наприкінці балу Трубадур Принцеса вирішують убігти, щоб його Величність Король не зміг примусити Принцесу навчатися по закінченні школи.
(Гучніше грає музика, Король сідає на трон і засинає).
2-га дія.
Одного разу Дурному Королю наснився жахливий сон. Його Величності снилося, що його донька убігла. 
Коли король проснувся, виявилося, що його єдина спадкоємниця престолу дійсно убігла із палацу. Почався жахливий переполох…
(Дії короля обграються, він шукає принцесу, дивиться, чи нема її під троном, кричить «Сищика до мене!»).
І ось тут перед королем з’явився геніальний Сищик.
Король:
Велика королівська нагорода чекає на тебе, Сищику, якщо ти відшукаєш втікачку і повернеш її до палацу. Негайно відправляйся по слідах бременських музик і приведи мою доньку до палацу! Зараз же!
А друзі-музики у цей час влаштували привал біля річки. І тут на березі річки з’явилася Ворожка. Хто бажає упізнати свою долю? Що було, Що буде, всю правду розповім, нікого не обдурю. А ну ж бо, хто сміливий? Підходь! Напророчу майбутнє. (Підносить на гілці рожеві серця і сині зірочки з пророцтвами для випускників, вони зривають і читають те, що їм випало).

Ворожка:
Все буде в житті і свята і розлука
І сонце, і грім… пам’ятайте друг друга.
До школи ви стежку не забувайте.
Своїх вчителів із святами вітайте.
Але тут, тільки-но Ворожка зникла, геніальний Сищик знайшов Принцесу, схопив її та умчав.
А щоб їх важко було наздогнати, Сищик влаштував нашим випускникам справжнє випробування.
Сищик: 11 років тому, коли ви уперше прийшли до цієї школи, ви були дуже маленькими, дурними, тендітними або зачіпистими, плаксіями або всезнайками. Усі такі різні, несхожі один на одного, але все ж таки нам тут вдалося виявити ваші майже точні копії. І нам здається, що вони схожі чимось на вас, колишніх першокласників, тільки ви зараз біль дорослі. Так ось ваше випробування: ви повинні відгадати, на кого з вас схожий цей хлопчик за словесним портретом. Упораєтесь із завданням, допоможете Принцесі і Трубадуру. 

(Виводить по черзі першокласників. У них на груді перевернуті таблички з іменами, в руках – машинки, ляльки, м’ячики тощо). 

Що ж, із завданням впоралися, своїх випускників школи треба знати в обличчя.
Адже, на щастя Сищика, замок Короля був поблизу, і Принцесу, яка плакала, замкнули у палаці.
Дурний Король, щоб втішити свою доньку, обіцяв їй, що невдовзі до них в гості приїдуть іноземні співаки.
А вранці Його Величність Дурного короля розбудили гомін, крики та регіт, що лунали на майдані перед палацем. Це були бродячі актори. Їм слово.

(1-й клас говорить слова для випускників).

Запросити відомих іноземних гастролерів запропонував Королю геніальний Сищик. Але Король не очікував, що вони приїдуть так швидко.

(9-й клас виконує пісню на мотив «Халі-галі»).

Чи треба казати, що у вигляді запрошених знаменитостей до палацу з’явилися наші давні знайомі, яких ніхто не впізнав, навіть Принцеса. Вірні друзі намагалися приспати пильність короля та співали на іноземну манеру. 
(Пісня»Ау-ау»).
Тому ніхто не помітив, як Трубадур прослизнув до палацу і викрав свою кохану. Чарівна Принцеса разом з Трубадуром згодилась залишити свою улюблену школу і вступити вчитися до університету, ну принаймні до технікуму. А їхнім друзям, бременським музикам, нічого іншого не залишалося робити, як побажати всього найкращого учням нашої школи. 

Наш старший клас,
Дорослий клас,
Ми хочемо, щоб ви сьогодні
Молодшим дали свій наказ,
Як жити їм у нашій школі.
Ми побажання занотуєм,
Усі недоліки врахуєм.
Ми будем слухатися вас,
Тож промовляйте свій наказ!

(Випускники читають НАКАЗ учням та вчителям).
Лунає пісня «Альма-матер» (музика Ю. Філатової, слова 3. Кучерявої).
АЛЬМА-МАТЕР 
Ти стоїш, альма-матер, 
Між високих будинків, 
Непомітна чужим, 
Але рідна мені. 
Я пройду ще багато— 
Світ навколо великий, 
Та ніколи тебе Не забуду, о ні!
Приспів:
Будь зорею мені, 
Альма-матер моя. 
Як маяк вдалині, 
Ти сіяєш мені. 
Я втомлюсь від доріг, 
І щоб сили знайти, 
Стати дай на поріг, 
Знов до тебе прийти.
Приспів.
Я тебе не забуду, 
Нас любов поєднала, 
Хоч забрали літа 
В небеса журавлі. 
Вчителі мої любі, 
Мов рідня, мені стали, 
Ви навіки мені 
Дорогі, вчителі.
Приспів.
А як весни квітують 
І пташки, наче діти, 
Коли травень цвіте, 
Лине пісня моя. 
Ти навчила святую 
Рідну землю любити, 
І навіки в мені України ім'я.

Прощавай, 11 клас!: 2 комментария

  1. Чудово, появилось щось нове . Вітаю Лену!

Обсуждение закрыто.